Ще років двадцять тому 2020 рік здавався неймовірно далеким та фантастичним. Літаючі автівки, освоєння космосу, міжпланетні протистояння та люди-роботи – це лише частина того, як показували майбутнє у своїх фільмах відомі світові кінорежисери. Напередодні Нового року ми запитали відомих тернополян як вони колись уявляли 2020 рік. А також чим запам’яталися та схвилювали минулі роки та які плани на наступне десятиліття? Ну і звісно, не обійшлося без привітань зі святами.

Ірина Мацко (письменниця, казкарка, керівник креативної студії «ІРИска»):

Колись, надцять років тому, ще підлітком, а потім вже студенткою, після прочитання книг та перегляду фантастичних фільмів, саме 2000 рік мені видавався найстрашнішим рубежем, за яким невідомість, а може й більше нічого. Рахувала, скільки ж мені буде років, і що до цього часу я встигну зробити. Але я була просто студенткою. Працювала вже на той час бухгалтером і з острахом очікувала, що станеться у 2000 році. Але не сталося нічого. У цей рік я закінчила наш ТНЕУ, через рік вийшла заміж, а ще через рік у 2002 році народилася моя донечка, у 2004 син і вже думати про технічний прогрес, роботів чи інші досягнення цивілізації, та ще й на кілька років вперед, не було у пріоритеті. Життя зосередилося на домашніх, сімейних клопотах.

Але не тільки це було основним у житті. Паралельно хотілося розвиватися і творити те, що жило у мені, що не давало спати – книжки і проекти. Ці роки були насиченими та активними. Ще у 10-х створювала книжки у власному видавництві «ІрМа», багато писала і саме в цей період вийшли мої майже 20 книг від родинного альбому «Книга мого роду» у Видавництві Старого Лева у 2012 році, до казочок, збірок та повістей для підлітків. Це все дякуючи дітям, які росли і надихали на певні теми та напрямки у творчості. А ще це роки мого бібліотечного досвіду, за які я дуже вдячна усім колегам із Тернопільська міська ЦБС! У нас досі багато спільних проектів. У цей період, у 2015 році, я створила креат-студію «ІРИска», як прощадку для творчого розвитку діток та дорослих, втілення різнопланових креативних проектів.

Підсумовуючи це десятиліття чи двадцятиліття, саме у період зимово-різдвяних свят, символічно, виходить у світ моя дуже знакова книжка «Секрети українського щастя, або Хюґе по-українськи» у Видавництві Саміт-Книга, як ознака моєї зрілості, усвідомлення поняття щастя загалом, вміння його знаходити і відчувати тут і зараз, відповідальності за своє життя та своє щастя.

Для мене це десятиліття кристалізації та стабільності того, що пробувала, шукала, вимріювала усі ці роки, вдосконалення та використання набутого досвіду. У планах ще багато книг, проектів, вершин про які не люблю передчасно розповідати, але все детально прописано і, обов`язково, здійсниться. Знаю це напевне, бо переконана, що все у наших руках!

Якою бачу Україну через десять років та що на мою думку має змінитися? Найперше, думаю, має змінитися свідомість людей. І це вже відбувається із кожним поколінням. Нажаль, цього не можна зробити миттєво, і нам ще потрібно, напевно, не одне десятиліття, для того, щоб ми справді стали свідомою, дорослою, відповідальною за своє життя, свій, дім, своє місто чи село, свою країну, нацією. Щоб ми поважали перш за все себе, були гідними та пишалися тим, що українці не від того, яка влада, а самі відчували, що є нею, що можемо змінити все, що нам потрібно у своїй країні, не нарікати чи страждати. Це глибокі внутрішні відчуття і я сподіваюся, що щастя поселиться всередині у кожного в цей рік, а тоді ми й загальний добробут створимо, успішну і сильну державу побудуємо самі, бо тільки ми це можемо!

Тернополянам та усім друзям, знайомим щиро бажаю у Новому році тепла та затишку, злагоди і достатку у родинах, здоров`я, любові і миру в сім`ях, підтримки, поваги та успіху, процвітання у справах, але головне, відчуття ЩАСТЯ в серцях кожного і віри у те, що все буде добре, бо щастя зовсім поруч і залежить  від кожного особисто, воно не зовні, а всередині нас!

Кажуть, що наш настрій, світобачення, емоційний стан є чимось середнім від п’яти людей, які до нас найближчі, з якими найбільше спілкуємося.

Дякую людям, які мені найближчі за позитив, підтримку, світло і радість, які ви даруєте. Завдяки вам я маю силу рухатися далі!

Бажаю кожному бути тим промінчиком щастя, який додає світло у життя тих, хто спілкується з вами, найближчим і найріднішим!

Люблю і обіймаю!

Ваша Ірина МАЦКО