У тернопільському краєзнавчому музеї зберігаються унікальні марки

Власні поштові марки з’явилися в Україні за часів Української Держави. У липні 1918 року випущено першу обігову серію марок на взірець грошей-марок (так званих «шагівок»), які були в обігу вже у квітні 1918 р. Малюнки «шагівок» проектували Георгій Нарбут та Антін Середа. Незважаючи на введення в обіг, вони не могли забезпечити усі поштові потреби нової незалежної держави. Про це розповідає завідувачка сектору відділу фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею Лариса Лучків.

«На початку існування нашої держави в уряду не було грошей на друк власних марок і тому, крім власних, використовувалися поштові марки Російської імперії. Українському урядові довелося запобігти втратам державного скарбу через наплив царських поштових марок з радянської Росії. Вже в серпні 1918 року, за ухвалою міністерства пошт і телеграфів Української Держави, розпочався передрук запасів наявних російських марок українським державним гербом – тризуб Святого Володимира, які з вересня 1918 року, без передруку, ставали недійсними в Україні.

«Українізація» царських поштових марок розпочалася в губернських центрах поштово-телеграфних округів, а саме: Київському, Полтавському, Харківському, Катеринославському, Одеському і Подільському.

Спочатку планувалося централізовано «затризубувати» увесь наявний запас царських російських марок у Києві, проте зробити це в умовах війни було неможливо. Тому накладення надруків вироблялося місцевими органами одночасно у всіх поштових округах із використанням доступних технічних засобів, нерідко вручну.

Поштові марки часів царської Росії із штампом у вигляді тризуба почали скуповуватити і накопичувати. За кордоном на них був надзвичайний попит: люди навчилися їх відпарювати з конвертів, відмивати штемпель погашення і пускати в обіг ще раз, неодноразово їх перепродуючи. У багатьох установах для того, щоб марки, які наклеювалися на бланки переказів і посилок, залишалися одноразовими, крім погашення календарним штемпелем ще й анульовувалися пробиттям, надривом, проколами або вирізанням частини малюнка.

Тому багато українських марок із надруками тризуба в цілому вигляді є нечисленні або взагалі невідомі. В країні в той час виник чималий ажіотаж і марки стрімко зросли в ціні.

Українські тимчасові поштові марки почали фальшувати вже наприкінці 1918 року на півдні України. Фальсифікували їх також і за кордоном, підробляли надруки і поштові штемплі, створювали навіть неіснуючі номінали. Союз філателістів України у Німеччині успішно викривав ці фальсифікати.

Відомий у ті часи колекціонер Аркадій Трахтенберг, який перед Першою світовою війною емігрував до Німеччини, повернувся на Південь України до Одеси. У його колекції було багато марок Російської імперії. Він підкупив начальника пошти, щоб погасити свої марки надруком тризуба, пообіцяв передати частину їх в поштовий обіг, а решту – вивіз за кордон. На цьому він заробив величезні статки, став багатою і відомою людиною. А ще, під час перебування в Україні, він купував листівки, наклеював на них марки, штемпелював і відправляв собі й друзям за кордон, тому що для філателістів використані марки – велика цінність», – зазначила пані Лариса.

Загалом зареєстровано 52 основні типи тризубів, 68 варіантів і 13 хибодруків, разом 133 різновиди надруків. Тризубовані марки вживалися аж до середини 1920-х рр.

«На початку 1919 року Директорія УНР випустила нову марку номіналом 20 гривень, запроектовану ще урядом гетьмана П.Скоропадського. Її автором був український художник Леонід Обозненко. Малюнок марки представляв собою орнамент у вигляді рамки в стилі бароко із зображенням тризуба у верхній її частині. Зважаючи на високий номінал вона використовувалася переважно на формах для грошових переказів і на посилкових квитанціях.

Таким чином цього разу вже УНР скористалася напрацюваннями гетьманського уряду, який, за деякими гіпотезами, також використав поданий ще на конкурс 1917 року проект. В Експедиції заготовок державних паперів було багато малюнків-проектів марок і грошових знаків, які збереглися з часів проведення конкурсу 1917 року. Один із них, виготовлений Л. Обозненком, відібрали для поштової мініатюри. Потрібно було тільки змінити текст: замість “Українська Республіка” написати «Українська Держава». А от Директорія, схоже, уже не мала змоги змінити напис «Українська Держава» на «Українська Народна Республіка». Враховуючи поразки УНР на фронтах, ці марки здебільшого використовувалися на Поділлі та Волині.

Уряд Західноукраїнської Народної Республіки також українізував австрійські поштові марки надруками. У 1918-19 р.р. їх готували у Львові, Коломиї, Станіславові (нині м. Івано-Франківськ), – усього в обігу було близько 100 різновидів надруків. Для повітряної пошти, яка діяла у 1918 упродовж короткого часу (лінії Відень-Краків-Львів-Київ та Будапешт-Відень-Краків-Львів ), було випущено спец. надруки на австрійських та угорських поштових марках.

У 2018 році “Укрпошта” випустила поштовий блок присвячений державному символу України і ввела в обіг поштовий блок «Тризуб на державних гербах України доби визвольних змагань 1917-1921 років».

Поштовий блок складається з двох марок «Українська Народна Республіка» та «Українська держава». Поля блоку оформлені написами: «22 березня 1918 року Українська Центральна Рада затвердила зображення малого Державного Герба авторства Василя Кричевського», «100 років», «24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проект Державного Герба Української Держави авторства Георгія Нарбута».

Марки початку ХХ століття надзвичайно цікаві, вони відображають становлення нашої країни. Окрім їх матеріальної цінності як предметів філателістичного колекціонування, мають ще більшу вартість, як історичні документи, що відображають добу збройної боротьби за Українську Соборну Самостійну Державу та героїчних змагань українського народу за свободу», – продовжує вона.

У фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею, завдяки колекціонеру-емігранту, уродженцю Збаражчини П.Телев‘яку, зберігаються ці унікальні філателістичні експонати.

Post Author: Редактор

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *