Розрахунок Руслана зумів зупинити ворожі спроби штурму наших позицій.
Під його керівництвом під час бою поблизу населеного пункту Олешня мінометники блискуче виконали свою роботу, знищивши шістьох окупантів та поранивши ще з десяток. Це зірвало плани ворога та змусило його відступити.
Про свій героїчний вчинок хлопці багато не розповідають. Надто вже скромні.
«Це моя робота. У нас таких боїв було чимало – біля Курульок, Довгенького, біля Куп’янська… Усі вже й не згадаєш. Це перші місяці кров кипить, емоції вирують, а потім це стає просто роботою. Напевно, це й на краще, тоді голова холодна і можна краще знищити всіх ворогів», – розповідаю воїн.
У 18 років Руслан зробив свідомий вибір – доєднатися до війська. З тих пір минуло сім років. Ще будучи юнаком, він розумів усю важливість ситуації, в якій опинилася Україна.
«В країні йшла вже не перший рік війна. Спочатку, коли вчився в школі, намагався допомагати своїм землякам, які вже воювали. Тоді з друзями збирали кошти, пакували посилки для них. Потім вже почав і сам готуватися. Доєднався до патріотичного товариства «Сокіл». Я розумів, що так просто Росія від нас не відчепиться, тому я хотів її зупинити», – згадує Руслан.
Десантник дійсно став ефективним воїном – його розрахунок завжди дуже влучно працює на фронті. Росіяни не раз намагалися вирахувати його позицію, адже мінометники Руслана – справжня кістка в горлі ворога. Та марно. Зустріч із Поліськими десантниками – завжди означає смерть для противника.
Наразі в 95-й окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді ДШВ ЗСУ можна призватися 18-річним за проєктом «Контракт 18-24». Чимало користувачів у соцмережах обурюються – це ж лише діти, від них ніякого толку не буде. Руслан з висоти власного досвіду вважає інакше:
«Якщо не вчитися, не тренуватися, то в будь-якому віці не буде толку! – говорить Руслан. – У мене вийшло, бо я хотів не просто стати військовим, а стати успішним на полі бою. Після навчання потрапив за розподілом у мінометний розрахунок. Раніше я його в очі не бачив. Але інструктори навчили з ним працювати, а потім побратими завжди готові були допомогти, підказати, поділилися своїми знаннями. І ось вже командую розрахунком», – додає захисник.