Вознесіння Господи – це святкування тілесного вознесіння Ісуса на небеса. Це один із вселенських празників Християнської Церкви, на рівні зі святами Страстей Христових, у період від Пасхи до П’ятдесятниці.
Народні прикмети і традиції на Вознесіння
В Україні свято Вознесіння має ще кілька народних назв – його подекуди називають «Вшестя» або «Знесіння». У традиційному світогляді цей день вважали символічними «воротами в літо» – перехідним моментом до справжнього тепла та активного росту в природі.
З давніх-давен казали: «На Вознесіння – цвіт, а на Петра – хліб», натякаючи на те, що саме зараз усе довкола квітне, піднімається вгору й тягнеться до сонця, «возноситься до неба».
До цього свята українці мали чимало красивих обрядів. Зокрема, господині випікали особливе печиво у формі драбинок – «драбинки», яке символізувало сходи на небо, якими Христос піднімався під час Вознесіння. Такі солодощі дарували дітям, пригощали сусідів і близьких – це вважалося доброю традицією.
Наші пращури уважно стежили за природою в цей день, бо вірили, що вона дає підказки про майбутній врожай, погоду та загальний добробут:
- якщо на Вознесіння зацвіло жито – це гарний знак: можна білувати полотно, бо буде хороша погода й урожай;
- спекотний день віщував рясний урожай білих грибів у лісі;
- ранковий туман, що стелиться по воді, обіцяв ясну, безхмарну погоду;
- якщо бджоли активно вилітають з вуликів і гудуть – чекай дощу найближчим часом.
29 травня День ангела відзначають люди, що носять імʼя:
- Олександр
- Андрій
- Іван
- Костянтин
- Федот
- Марія
Талісманом для тих, хто народився 29 травня, є берил. Із давніх часів цей мінерал вважався священним і символізував зв’язок із землею. Йому також приписували здатність приносити успіх у справах, зміцнювати вірність у стосунках і сприяти гармонії в родині.
