«Першонепрохідний», як він сам себе назвав на минулих президентських перегонах, кандидат у президенти Анатолій Гриценко не є єдиним із претендентів, хто жодного дня не воював на східному фронті, проте на відміну від інших, він таки вирішив повоювати … з дітьми у Тернополі. Правда і тут він це робив не власноручно, а руками працівників свого передвиборчого штабу, певне вирішив, що так безпечніше, діти в наш час теж всякі бувають…
Днями у центрі міста трапився інцидент між неповнолітніми та представниками лідера Громадянської позиції. Член штабу Гриценка звинуватив осіб, які роздавали друковані матеріали, у розповсюдженні «чорнухи», залякував поліцією, а коли перелякані діти почали втікати, намагався зупинити їх. В результаті юних розповсюджувачів правоохоронці забрали до відділку для дачі показів, склали протокол та зобов’язали сплатити штраф згідно статті 173-1.
Важливим фактом є те, що газети, які роздавали неповнолітні хлопці були з вихідними даними, отож видані були у законний спосіб. Чому та на яких підставах звинуватили розповсюджувачів залишається під питанням.
Також незрозуміло, на яких підставах неповнолітніх затримував представник штабу Гриценка, адже мало того що КУпАП передбачає досить обмежену кількість статей за якими можна затримати особу, то ще й адміністративні затримання мажуть проводити лише органи уповноважені на те законами України.
Адмін. стаття 173-1, яка власне одна з небагатьох таки дозволяє затримання, і яку приписали студентам, передбачає відповідальність за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Друковані матеріали, які роздавали студенти, мали всі ознаки законності. А те, що в газеті висвітлювалася не надто позитивна сторона біографії кандидата у президенти, проблеми не хлопців, а самого кандидата і втягувати правоохоронців у очищення власної репутації за кошти платників податків явно не личить кандидату на найвищу посаду. Ці друковані матеріали могли викликати лише роздратування членів штабу кандидата, і аж ніяк не викликали жодної паніки серед населення чи порушення громадського порядку.
Тож на яких підставах неповнолітніх затримали та наклали на них адміністративну відповідальність? Чим керувались поліцейські, які прибули на виклик та кого мали захищати? Чому стали на бік депутата, який захищаючи власнепартійні інтереси накинувся на дітей, тримаючи їх силоміць до приїзду копів, а не захистили неповнолітніх, яких обмежили в праві на вільне пересування, що якраз чітко підпадає під статтю 146 ККУ та передбачає кримінальну відповідальність за це.
А якщо це правопорушення вчиняється щодо неповнолітніх, то може нести за собою обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк. Нагадаємо, неповнолітня особа – малолітня особа, а також дитина у віці від 14 до 18 років.
Маємо надію, що тернопільська поліція вже відкрила кримінальне провадження по цьому випадку. Адже поки тернополяни виконують чоловічу роботу на сході, “полковники” та їх посіпаки ганяють їхніх дітей вулицями рідного міста немов зайців. В інакшому випадку цілком імовірно, що в найближчому часі, невгодних осіб політики просто будуть вивозити в навколишні ліси у багажниках власних недешевих автівок.
