На території Тернопільщини при проведенні обстежень державними фітосанітарними інспекторами Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області у період вегетації виявлено наступні  карантинні організми:

• Американський білий метелик (Hyphantria cunea) виявлений у наступних районах:

– у Теребовлянському районі  на площах 14,0 га (с. Деренівка) та   8,0 га (с. Хмелівка);

– у Гусятинському районі на площі 44,2 га (с. Коцюбинці);

– у Підволочиському районі на площі 6,0 га (смт. Підволочиськ);

– у Тернопільському районі на площах – 15, га (смт. Великі Бірки); 4,5 га (с. Малий Ходачків); 8,0 га (с. Смиківці); 6,0 (смт. В.Березовиця).

– у Лновецькому районі на площах 1,2 га (с. Козачки); 1,0 га (с. Гриньки); 2,5 га (с. Грибова); 2,0 га (с. Борсуки); 1,0 га (с.Нападівка); 7,0 га (с. Вишгородок); 3,0 га (с. Соколів).

Розпорядженнями голів відповідних районних державних адміністрацій запроваджено карантинний режим та затверджено заходи по локалізації та ліквідації регульованого шкідливого організму – американського білого метелика, які є обов’язковими для виконання землекористувачами та землевласниками. Основними локалізаційно-ліквідаційними заходами є – збір та знищення гусениць та кладок яєць. Зрізування гілок з гніздами гусені, які спалювати у спеціально відведених місцях. Проводити очищення дерев від нашарування кори, знищення рослинних решток, перекопування пристовбурових кругів в садах та на присадибних ділянках.

Американський білий метелик  пошкоджує понад 300 видів різних трав’янистих, кущових та деревних культур. Найбільш улюбленими культурами є шовковиця, клен американський, айва, бузина, вишня, груша, виноград, волоський горіх, слива, хміль, яблуня. Основна ознака пошкодження – наявність на деревах павутинних гнізд. Гусениці американського білого метелика надзвичайно шкодочинні. Вони повністю об’їдають листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною. Така дефоліація насаджень призводить до порушення обмінних процесів у рослинах, їх ослаблення, у підсумку чого знижується врожайність, захисна, декоративна, естетична функція насаджень. Погіршуються умови існування фауни. Поширюється АБМ транспортними засобами при перевезенні сільськогосподарської продукції  та промислових вантажів.

• Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte). Обстеження проводилося за допомогою жовтих феромонних пасток. За результатами фітосанітарної експертизи Державної установи «Тернопільська обласна фітосанітарна лабораторія» даних феромонних пасток, виявлено імаго західного кукурудзяного жука на полі в селі Бриків, Шумського району. Площа зараження становить 125 га.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 20.09.2019 року  № 188-од запроваджено карантинний режим та   затверджено заходи з локалізації та ліквідації регульованого шкідливого організму – західного кукурудзяного жука, які є обов’язковими для виконання землекористувачами та землевласниками. Основними локалізаційно-ліквідаційними заходами є – дотримання, у виявленому вогнищі, агротехніки вирощування, сівозмін, висівання сортів стійких до пошкодження західним кукурудзяним жуком, обробка інсектицидами згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні та доповненням до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні

Західний кукурудзяний жук – небезпечний шкідник кукурудзи, який віднесений до переліку карантинних шкідників України. Шкодять як жуки, так і личинки. Личинки живляться корінням кукурудзи, що призводить до зменшення кореневої маси, поганого розвитку коріння і ураження його гнилями, які надають йому бурого забарвлення. Ослаблені рослини стають сприйнятливішими до різних захворювань, за рахунок того, що жуки та личинки являються переносниками різноманітних збудників захворювань кукурудзи: грибкових, бактеріальних, вірусних. Пошкоджені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко полягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї». Найбільша шкодочинність західного кукурудзяного жука проявляється на тих полях, де відсутня сівозміна. При беззмінному вирощуванні кукурудзи значно зростає щільність популяції цього шкідника. Жуки живляться пилком, маточними стовпчиками, незрілими зернами, листям кукурудзи. Крім цього, жуки можуть живитися пилком інших рослин з родини гарбузових, бобових, злакових, складноцвітих. Пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. При живленні жуків на генеративних органах зменшується кількість зерен у качані, внаслідок чого знижується врожайність.

• Золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber) Behrens) виявлена у Гусятинському районі на площі 203 га, у Чортківському районі на площі 98 га, у Теребовлянському районі на площі 188,0 га. Це підтверджується висновком фітосанітарної експертизи Державної установи «Тернопільська обласна фітосанітарна лабораторія».

Розпорядженнями голів відповідних районних державних адміністрацій запроваджено карантинний режим та затверджено заходи по локалізації та ліквідації регульованого шкідливого організму – американського білого метелика, які є обов’язковими для виконання землекористувачами та землевласниками, а саме – проведення регулярного моніторингу державним фітосанітарним інспектором на предмет виявлення золотистої картопляної нематоди;дотримання сівозміни: використання культур, які не уражуються нематодою (бобові, зернові, технічні культури, багаторічні трави); вирощування нематодостійких сортів картоплі; внесення добрив, знищення бур’янів.

Золотиста картопляна нематода – карантинний організм, обмежено поширений на території  України, який наносить значну шкоду сільському господарству. Особливо великої шкоди завдає на присадибних ділянках та на полях, де картопля вирощується з порушенням дотриманням сівозмін і повертається на попереднє місце вже на 2-3 рік.

Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості та розвитку, їхня коренева система набуває „бородатого” вигляду. На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і як наслідок цього – зменшується її біомаса. Падає товарна цінність новоутворених бульб, погіршується їхня якість – зменшується вміст сухої речовини, крохмалю, білку, вітаміну С.

• Бура гниль картоплі (Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi) виявлена у Гусятинському районі на площі 56,0 га. Це підтверджується висновком фітосанітарної експертизи Державної установи «Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія».

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 07.08.2019 року № 302-од запроваджено карантинний режим та   затверджено заходи з локалізації та ліквідації регульованого шкідливого організму – бурої гнилі картоплі, які є обов’язковими для виконання землекористувачами та землевласниками.

Бура гниль картоплі – карантинний організм, віднесений до  списку А-1 Карантинні організми відсутні в Україні Переліку регульованих шкідливих організмів,  наносить значну шкоду сільському господарству. Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi уражає велику кількість рослин із різних ботанічних родин, але особливо – пасльонових культур: картоплю, томати, тютюн, перець, баклажани. Резерватами інфекційної основи бактеріозу можуть бути бур’яни, зокрема, паслін чорний і щириця. Хвороба завдає значних економічних збитків. Втрати врожаю можуть перевищувати 30-50 %. Шкодочинність проявляється у різкому знижені польової схожості бульб, що призводить до сильного зрідження посадок; значному відставанні рослин у рості; зменшення кількості стебел; втратах урожаю; загниванні бульб у полі і при зберіганні, зниженні лежкості.

Перші ознаки ураження хвороби на картоплі з’являються у фазу цвітіння – початку формування бульб. На початку хвороби важливою ознакою є в’янення частини стебла або однієї сторони листка з втратою тургору вдень та з відновленням його вночі. Рослини раптово в’януть, листки жовтіють і зморщуються, а черешки листків і стебла поникають. Але за швидкого в’янення колір листя майже не змінюється, а лише пізніше стає бурим. Типовою ознакою для бурої гнилі є характерне потемніння судин провідної системи від світло – жовтого до інтенсивно коричневого кольору. На поперечних зрізах судини мають бурий колір, а під час сильного розвитку при надавлюванні – із них витікає тягуча брудно – бура маса. При ранньому інфікуванні бульби не утворюються або мають величину горошини, а при пізнішому – хвороба може протікати без видимих симптомів і проявлятися лише на наступний рік за сприятливих умов. При розрізі уражених бульб картоплі видно потемніння судинних пучків. Уражене судинне кільце має сірий, інколи бурий колір. Із зрізів уражених бульб витікає слиз брудно – бурого кольору на відміну від іншого судинного захворювання – кільцевої гнилі, при якому судинне кільце бульб має жовтий колір. Вічка уражених бульб стають темно – червоними або коричневими. Першими ознаками хвороби на томатах це в’янення молодих листочків рослин. Повне в’янення рослин може відбутися дуже швидко, за несприятливих умов хвороба прогресує повільніше. З’являється характерне коричневе забарвлення стебла , на ньому утворюється велика кількість бічних корінців. Провідна система набуває коричневого забарвлення, спостерігається витікання білого або світло-жовтого ексудату.

Боротьба з бурою гниллю картоплі дуже важка. Хімічні препарати малоефективні. Ґрунтова фумігація не дає позитивних результатів. Основними методами є – дотримання сівозміни з негайним виключенням уразливих культур та їх поверненням на попереднє місце не раніше, ніж через 5-7 років. Знищення рослинних решток та бур’янів. Внесення органічних добрив, глибока оранка. Перед садінням бульби обробляти бактеріальними препаратами, перед збиранням врожаю –  знищення бадилля, викопувати повністю стиглу картоплю, просушувати її, дотримуватися правильного режиму зберігання у сховищі (температура – 2-3°С, відносна вологість повітря – 85-90%). Насіннєві бульби восени озеленити.