Настали літні канікули. В учнів з’явилося багато вільно часу. Деякі батьки починають сушити голови над тим, чим же зайняти своїх дітей, аби бути за них спокійними. Якщо не йдеться про тих, які вміють планувати свій день, знаходять час і на навчання, і на власний творчий розвиток, і на заняття спортом. Сьогодні я спілкуюся з талановитою творчою дівчинкою Анастасією Олійник.

– Насте, розкажіть трохи про себе. Коли і як виявилися ваші здібності до творчості?

– Я народилася і живу в Тернополі. Закінчила десятий клас ТЗОШ № 20. Можу сказати, що розкриттю моїх талантів сприяли батьки. Ще в садочку мама відвела мене на пробне заняття з народних танців. Освоївши ази народних, я вирішила навчитися чомусь новому, захопилася танцями спортивними. Швидко опановувала нові для себе техніки, а вже через деякий час брала участь у різних конкурсах, фестивалях, концертах. Мій інтерес до занять танцями з часом згас, але й досі перегляд світлин і відео моїх виступів викликають у мене приємну ностальгію. Впевнена, що танці допомогли мені стати більш впевненою в собі, позитивно вплинули на мою фізичну форму.

Я непогано малювала ще в ранньому дитинстві, тому мама порадила мені (за що їй дуже вдячна) спробувати себе в образотворчому мистецтві, записала мене на гурток станції юних техніків. Там я зрозуміла, що це саме те, до чого лежить моя душа. Мені дуже пощастило із наставницею Іриною Семенівною Качановою, яка вміє розпізнати талант і ненав’язливо спрямувати його на правильну стежку.

– Якими техніками живопису ви володієте?

– На перших порах навчання я, як то кажуть, плила за течією, тобто повністю робила те, що передбачала навчальна програма. Спочатку ми малювали в альбомі акварельними фарбами та гуашшю. Пізніше відтворювали складніші візерунки, а потім і мініатюри на склі. На окремих уроках  ми створювали об’ємні картини зі шкіри. Згодом почали писати картини олійними фарбами на полотні. Саме цей вид мистецтва, разом із графікою, стали моїм основним хобі.

– Що скажете про сюжети ваших робіт? Що вас надихає?

– Коли малюю, люблю слухати музику, яка мене ще більше надихає до творчості. Малюю пейзажі, натюрморт, анімалістику. На полотні відтворюю щось конкретне, що раніше зачепило мій погляд, але можу й фантазувати, самостійно вигадуючи якісь мальовничі місця.

Зараз працюю над тим, щоб почати писати портрети. Особливу увагу буду приділяти погляду людини, адже саме він розкриває характер і настрій.

Є ще один жанр живопису, який мені подобається, – алегоричний. Основний його сенс в тому, що в творі закладається прихована і таємна суть, яку глядач має розтлумачити.

Одним із моїх найулюбленіших художників є Ян ван Ейк. Саме його вважають винахідником олійних фарб, хоча насправді він лише їх удосконалив. Найбільше мені подобаються його картини «Гентський вівтар» та «Портрет подружжя Арнольфіні».

– Ваші картини експонувалися на виставках?

– Я ще надто молода, аби задумуватися над виставками. Поки що лише працюю над удосконаленням своїх навичок, над виробленням власного стилю в живописі. Але впевнено можу сказати, що мої картини експонуються на почесних місцях у квартирах моїх родичів, друзів та знайомих, яким я їх з радістю дарую (сміється).

– А чи не забуваєте ви за своїм хобі про навчання? Як ви закінчили 10-й клас?

– Поки я учениця, навчання в мене – на першому місці. Спочатку роблю всі уроки, а вже потім беруся за свої улюблені заняття. Навчальний рік закінчила лише з відмінними оцінками. Впевнена, що заслуга в цьому не лише моя, а й учителів нашої школи. Вони справді вміють доступно викласти матеріал, проводити уроки так, щоб дітям було цікавіше і легше навчатися, за що хочу їм усім подякувати.

– Навчання, образотворче мистецтво – це майже «нерухомі» заняття. А як же прогулянки, заняття спортом? На них вистачає часу?

– Малюванням я займаюся лише тоді, коли приходить натхнення, але не весь вільний час. Як і всі однолітки, я люблю погуляти, провести час на природі. Я – дівчинка, тому полюбляю пройтися магазинами навіть тоді, коли не планую нічого купувати. Потрібно ж постійно тримати руку на пульсі моди (усміхається). Відвідую заняття з фітнесу. Звісно ж, і батькам допомагаю з хатніми справами.

– Ваше захоплення образотворчим мистецтвом означає, що ви чітко визначились із вибором майбутньої професії художниці?

– Навички образотворчого мистецтва, безумовно, стануть мені в нагоді, коли я займуся своєю омріяною дизайнерською справою. Планую зайнятися моделюванням одягу, бо сама люблю красиво одягатися і хочу допомагати в цьому іншим людям.

Але це в планах. Зараз в країні війна. Тому ми повинні робити все, що в наших силах, задля нашої перемоги. У школі ми організовуємо різні заходи, збираємо кошти на допомогу ЗСУ. Також ми намагаємося підтримувати наших воїнів морально, зокрема надсилали їм свої малюнки на патріотичну тематику.

Тарас КОМАРИНСЬКИЙ