У неділю, 27 серпня, у переддень празника Успіння Пресвятої Богородиці, у Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася особливо хвилююча й благодатна подія – Архієрейська хіротонія о. м. Володимира Фірмана, ректора Марійського духовного центру. Владика Володимир став єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ з титулярним осідком Ліміси.
Архієрейську святу Літургію в малій базиліці Зарваницької Богородиці (на подіумі) очолив Патріарх Української Греко-католицької Церкви Блаженнійший Святослав Шевчук, співсвятителі: архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк та єпископ єпархії Святого Йосафата із осідком у м. Парма (штат Огайо, США) владика Богдан Данило. Разом з архієреями співслужили більше двадцяти єпископів Української Греко-католицької Церкви, єпископи Римо-католицької церкви та священнослужителі з усієї України і з-за кордону.
У Літургії численно взяли участь монашество й вірні, представники влади, військовослужбовці, рідні та друзі новопоставленого архієрея, складаючи свої молитви за добре і ревне його служіння. Тисячі мирян долучалися до спільної молитви за допомогою трансляції наживо, яку здіснювало «Живе телебачення».
Розпочався чин з публічного визнання віри, яке владика Володимир тричі зачитав перед присутніми, після чого власноруч підписане визнання передав отцю і Главі УГКЦ Святославові. У часі Богослужіння Блаженнійший разом зі співслужителями рукоположили владику Володимира на єпископа.
Блаженнійший Святослав наголосив: “Ми сьогодні переживаємо особливо благодатну хвилю. Господь зібрав нас у цьому місці, щоб дати небесний дар – великий знак своєї любові до України й українського народу. Сьогодні ми особливо хочемо просити Бога дару перемоги над російським загарбником і молимося за наше військо. Але знаком великої любові Господа до нас є народження нового єпископа, наслідника апостолів у лоні нашої Церкви. Бог почув плач свого народу і посилає знак своєї любові – свого пастора, якому доручає вести цей народ до життя вічного”. Роздумуючи над Божим словом, яке звучало цього дня, Патріарх наголосив, що на відміну від юнака, який втратив покликання, владика Володимир зберіг, отримав своє покликання.
Після молитви владика Володимир звернувся до присутніх: “Хочу висловити слова подяки Пресвятій Богородиці, любов і опіку якої я відчував по-особливому, бо народився і виріс у Зарваниці, місці, де присутність і відчуття Божої Матері є так реально ознаменовані тими чудесами, які відбувалися і відбуваються біля її чудотворної ікони!
Подяку складаю Блаженнійшому Патріарху Святославу, який сьогодні є тут, у Зарваниці, у місці, яке Ви часто відвідуєте і яке любите. Чимало з того, що тут сталося, відбувалося за Вашою підтримкою і з Вашого благословення. Водночас дякую і усім владикам Синоду нашої Української Греко-католицької Церкви, що висловили мені таке велике довір’я, обрали мене єпископом і батьківською любов’ю огорнули мене, приоздобивши цю любов своєю молитвою і благословенням”. Також владика подякував усім рідним, друзям, кожному, хто супроводжував його на дорозі до архієрейського служіння.
