Вальс, вальс, вальс в стінах рідної школи,
Той наш прощальний вальс ми не забудемо ніколи.
Школо, ти чарівна, рідна моя домівко,
Мого дитинства пора, що проминула так швидко.
6 жовтня в Острівському ліцеї відзначили його 30-річчя. Захід розпочався виступом о. Ігоря Драпака, який поділився спогадами про своє навчання у школі, благословив всіх Божим словом та молитвою. Голова Великоберезовицької селищної ради А. Галайко, який працював у цьому закладі в час його відкриття, розповів про перші кроки своєї вчительської праці. Начальник відділу освіти Великоберезовицької селищної ради В. Цаль наголосив на тому, що в майбутньому ліцей буде розширюватися, удосконалюватиметься його навчально-матеріальна база, приміщення плавального басейну відремонтують і в ньому буде спортшкола. Приємно, що цього року в ліцеї за кошти Великоберезовицької селищної ради здійснено нове перекриття даху та реконструкцію центрального входу.
Своїми спогадами про будівництво навчального закладу, його відкриття і початок діяльності поділилися ветерани педагогічної праці К. П. Ярема, Б. С. Дацко і М. М. Дацко. Казимир Ярема, який працював директором Острівської школи в 1982-1994 рр., розповів, що школу будували на межі розпаду тоталітарної держави і встановлення незалежної України, у 1989-1991 роках. Будівництво здійснювали завдяки співпраці Острівської школи з агрофірмою «Поділля», за сприяння її голови світлої пам’яті С. Теслицької, у 1989-1993 роках. Будував школу «Тернопільбуд», а відповідальним за будівництво був В. Лило. Тоді агрофірма «Поділля» не мала коштів і заплатила за будівництво школи аж наприкінці 1994 р. 1 млн 50 тисяч купонів, за які тоді можна було придбати малу бочку бензину. Вийшло, що школа збудована майже безкоштовно. Складність була ще в тому, що будівництво було неплановим, тому матеріали шукали спеціалісти агрофірми, а директор – обладнання для навчально-виховної роботи, їдальні і котельні. Складно було взяти дозвіл на ліміт газу для школи, а щоб будівельники не покинули роботу, світлої пам’яті С. Теслицька щорічно давала їм премії сільськогосподарськими продуктами.
Б. Дацко, яка в той час була заступником директора з навчально-виховної роботи, розповіла, що найнапруженішим було літо 1993 року. Було дуже багато роботи, і всі внутрішні роботи з благоустрою виконували вчителі. Педагог-ветеран Марія Кравченко привітала із ювілеєм і зауважила, що приємно вражена естетичним оформленням і багатством унаочнення.
Ми щасливі, що вклали частину свого серця і розуму у цю будівлю, в якій створені належні умови для навчання, виховання і відпочинку дітей.
Директор ліцею О. Кожушко запевнила, що вчителі та учні надалі будуть наполегливо працювати, щоб досягти ще кращих успіхів у навчально-виховному процесі.
Учні 11, 9 та 1 класів виконали пісні «Берізка біля школи», «Вчителі», «Де б не був, не забуду дім» та інші, вшанували хвилиною мовчання вчителів та учнів, які відійшли у вічність, і полеглих за волю України воїнів ЗСУ, які захищають Україну від московських окупантів, висловили впевненість, що Україна переможе, піснею «Ворогів поборемо».
Казимир ЯРЕМА, просвітянин, член НСЖУ
