У вівторок, 13 лютого, в Тернопільській обласній філармонії відбувся літературно-мистецький вечір «Не відлюбив свою тривогу ранню», присвячений 80-річчю від дня народження поета дисидента, людини, яка зробила вагомий внесок в утвердження Української незалежної держави Василя Стуса. Захід було проведено з ініціативи Тернопільської обласної організації «Меморіал», за участі творчих колективів Тернопільського обласного державного музичного училища імені Соломії Крушельницької, за підтримки Тернопільської обласної державної адміністрації та обласної ради.

Один із організаторів творчого вечора депутат Тернопільської обласної ради, директор музичного училища Лариса Римар розповіла, що цей мистецький захід організували для навчальних закладів, для молоді та тих людей, які безпосередньо були знайомі з Василем Стусом, задля того, щоб вшанувати світлу пам’ять  поета.

«Сьогодні на наш захід ми запросили, без перебільшення, непересічну особистість, відомого письменника, літератора, поета, людину, яка доклалася до того, щоб тіло Василя Стуса було поховано в Україні Володимира Федоровича Шовкошитного. Також сьогодні звучатиме прем’єра пісні на слова Василя Стуса, яку підготував композитор та викладач нашого навчального закладу Юрій Кіцила».

Літературно-мистецький вечір побудували за автобіографічною сюжетною лінією. Глядачі багато дізналися про життя та творчість Василя Стуса, весь вечір звучала поезія та музика, яка є уособленням цієї високодуховної особистості.

«Такі заходи, – каже Лариса Іванівна,- мають донести, що українська культура, українське слово, українська історія сьогодні є тією національною ідеєю, яка має об’єднати українське суспільство. Ми повинні пам’ятати, що такі великі люди були в історії України».

Гість вечора Володимир Шовкошитний, який був головним організатором перепоховання Василя Стуса на Україну розповідає: «Мене  вразив перший вірш, який присвячений пам’яті Алли Горської, його надрукували в журналі Україна «Ярій душе». Саме він для мене уособлює, що не треба хнюпити носа, а треба боротися, бо «Ярій душе», це протест, це супротив проти того, що відбувається».

«Потім склалося так, – продовжує Володимир Федорович, – що буквально рік після того як я познайомився із цими першими творами Василя Стуса, мені запропонували взяти участь у його перепохованні і сталося, що я став головним організатором цього перепоховання поза межами України, бо в Києві була створена велика група людей, цілий комітет по перепохованню Василя Стуса в Україну. Спочатку поета хотіли поховати на Троєщині, але зрештою поховали на престижному українському кладовищі, на Байковому цвинтарі. Я займався організацією перепоховання як ректор, як автор сценарію документального фільму «Просвітлої дороги свічка чорна»».

Володимир Шовкошитний написав книжку спогадів про перепоховання Василя Стуса, яка так і називається «Герої народжуються на могилах героїв». Цю та інші книги письменника, можна було придбати під час заходу у холі філармонії.