Шумська громада очолила рейтинг, а Товстенська показала найбільший прогрес — стрибок на 24 позиції. Аналіз підсумків січня–жовтня 2025 року розкриває як успіхи, так і виклики для місцевого самоврядування.
Розвиток територіальних громад — це не лише цифри у бюджетах чи кількість нових проєктів. Це щоденна робота, яка впливає на життя кожного мешканця: від якості освіти та медичних послуг до безпеки та цифрових сервісів. Саме тому рейтинг спроможності громад став важливим інструментом для визначення сильних і слабких сторін кожної території.
За підсумками січня–жовтня 2025 року експерти проаналізували діяльність 55 громад Тернопільської області за кількома ключовими напрямами: фінанси, економічна ефективність, цифровізація, освіта, соціальні послуги, житлово-комунальна сфера та сектор безпеки. Результати виявилися неоднозначними — деякі громади демонструють вражаюче зростання, інші ж втрачають позиції.
П’ятірка лідерів: формула успіху
- Шумська громада впевнено очолює рейтинг, зберігаючи свої лідерські позиції. Секрет успіху криється у збалансованому підході до всіх напрямків розвитку — від фінансової стабільності до якості освітніх послуг.
- Підгороднянська громада посідає друге місце, демонструючи стабільність у всіх ключових показниках. Громада особливо виділяється ефективним управлінням фінансами та розвитком соціальної інфраструктури.
- Байковецька громада зайняла третє місце і стала одним із найяскравіших прикладів прогресу — за місяць вона піднялася на 11 позицій. Громада досягла провідних місць у цифровізації та секторі безпеки, що свідчить про системний підхід до модернізації.
- Борщівська та Великоберезовицька громади замикають п’ятірку лідерів, показуючи високі результати у різних сферах діяльності місцевого самоврядування.
Хто потребує підтримки?
На протилежному кінці рейтингу опинилися п’ять громад, які мають значний невикористаний потенціал для покращення своєї діяльності:
- Мельнице-Подільська
- Монастириська
- Залозецька
- Колиндянська
- Золотопотіцька
Ці громади потребують адресної підтримки та системної роботи над покращенням показників. Рейтинг не є вироком — це діагностика, яка допомагає визначити, де саме потрібні зміни та які ресурси необхідні для розвитку.
Рейтинг спроможності 55 громад Тернопільщини
Зірки прогресу: Товстенська стрибає на 24 позиції
Найбільш вражаючі результати продемонстрували громади, які за короткий час суттєво покращили свої показники:
Товстенська громада — безумовний лідер прогресу з приростом +24 позиції. Громада здійснила справжній прорив одразу в кількох напрямах:
- Цифровізація: +15 позицій
- Фінанси: +14 позицій
- Економічна ефективність та міжнародна співпраця: +8 позицій
- Ветеранська політика та соціальні послуги: +32 позиції
Такі результати свідчать про системну роботу команди місцевого самоврядування та ефективне впровадження реформ.
- Копичинецька громада (+18 позицій) демонструє значне зростання у фінансовій сфері (+24 позиції) та секторі безпеки (+21 позиція). Громада також покращила якість освітніх послуг, піднявшись на 7 позицій у цьому напрямку.
- Озернянська громада (+16 позицій) зайняла перше місце за напрямом “Фінанси”, що є вагомим досягненням. Додатково громада покращила позиції у якості освітніх послуг (+17 позицій) та ветеранській політиці (+16 позицій).
- Байковецька громада (+11 позицій), крім загального зростання, досягла провідних місць у цифровізації (+12 позицій) і безпеці, а також зробила значний крок вперед у якості освітніх послуг (+22 позиції) та житлово-комунальній сфері (+11 позицій).
- Іванівська та Підгаєцька громади додали по 7 позицій, показуючи стабільне зростання у різних напрямках діяльності.
Виклики року: хто втратив позиції
На жаль, не всім громадам вдалося зберегти або покращити свої показники. П’ять територій помітно погіршили свої позиції:
- Вишнівецька (-16 позицій)
- Бучацька (-13 позицій)
- Скала-Подільська (-11 позицій)
- Підволочиська (-10 позицій)
- Бережанська (-9 позицій)
Падіння у рейтингу може бути пов’язане з різними факторами: від об’єктивних викликів, таких як економічна ситуація чи наслідки війни, до управлінських рішень та пріоритетів місцевої влади. Важливо, що рейтинг дає можливість вчасно виявити проблеми та скоригувати стратегію розвитку.
Що оцінюється у рейтингу?
Рейтинг спроможності громад — це комплексна оцінка діяльності місцевого самоврядування за ключовими напрямами:
Фінанси — ефективність управління бюджетом, власні доходи, фінансова стійкість та спроможність залучати інвестиції.
Цифровізація — впровадження електронних послуг, розвиток інформаційних систем, доступність онлайн-сервісів для мешканців.
Економічна ефективність та міжнародна співпраця — залучення інвестицій, розвиток бізнесу, участь у міжнародних проєктах та програмах.
Якість освітніх послуг та залученість до спорту — стан навчальних закладів, доступність якісної освіти, розвиток спортивної інфраструктури.
Ветеранська політика та соціальні послуги — підтримка ветеранів, розвиток соціальних сервісів, доступність допомоги для вразливих категорій населення.
Житлово-комунальна сфера — якість комунальних послуг, стан інфраструктури, енергоефективність.
Сектор безпеки — готовність до надзвичайних ситуацій, захист населення, співпраця з силовими структурами.
Навіщо потрібен рейтинг?
Рейтинг спроможності громад — це не змагання заради першого місця. Це інструмент, який дозволяє:
Зробити розвиток прозорим і вимірюваним. Мешканці бачать реальні результати роботи місцевої влади, можуть порівнювати свою громаду з іншими та розуміти, в яких напрямках потрібні зміни.
Визначити сильні й слабкі сторони. Кожна громада отримує детальну картину своєї діяльності, розуміє, що працює добре, а де є резерви для покращення.
Отримати адресну підтримку. Громади з низькими показниками можуть розраховувати на допомогу експертів, додаткові ресурси та обмін досвідом із лідерами рейтингу.
Стимулювати здорову конкуренцію. Бачачи успіхи сусідніх громад, місцеві команди отримують мотивацію для впровадження змін та реформ.
Уроки для всіх
Аналіз результатів рейтингу дозволяє виділити кілька важливих висновків:
Системний підхід перемагає. Громади-лідери демонструють високі результати не в одному-двох, а в усіх напрямках діяльності. Це свідчить про наявність стратегії розвитку та команди, яка здатна її реалізувати.
Прогрес можливий. Приклад Товстенської, Копичинецької та Озернянської громад показує, що за короткий час можна досягти значних результатів. Головне — визначити пріоритети та системно працювати над їх реалізацією.
Цифровізація — ключ до ефективності. Громади, які активно впроваджують електронні послуги та цифрові рішення, показують кращі результати в інших напрямках, адже цифровізація підвищує прозорість і зручність взаємодії з мешканцями.
Фінансова спроможність — основа розвитку. Без стабільних власних доходів і ефективного управління бюджетом неможливо реалізувати амбітні проєкти та надавати якісні послуги.
Що далі?
Рейтинг спроможності громад — це не фінальний вердикт, а точка відліку для подальшого розвитку. Громади, які сьогодні замикають список, мають всі можливості для покращення своїх показників. Приклади Товстенської та інших громад, які здійснили прорив, доводять: зміни можливі за умови системної роботи та правильних пріоритетів.
Для громад-лідерів виклик полягає у збереженні досягнутих позицій та продовженні розвитку. Конкуренція зростає, і щоб залишатися попереду, потрібно постійно шукати нові рішення та впроваджувати інновації.
Мешканці Тернопільщини, зі свого боку, отримали інструмент для оцінки роботи місцевої влади. Рейтинг дозволяє ставити конкретні питання, вимагати звіти про виконання завдань і брати активну участь у житті своїх громад.
Попереду — останні місяці року та новий 2026-й. Чи зможуть громади з невикористаним потенціалом наздогнати лідерів? Чи збережуть свої позиції ті, хто сьогодні на вершині? Відповіді на ці питання дасть час та щоденна робота над розвитком кожної території.
Рейтинг спроможності громад — це не оцінка, а діагностика. Не вирок, а дорожня карта. Не кінцева точка, а початок шляху до кращого майбутнього для кожного мешканця Тернопільщини.
Ми писали також: Представник Тернопільщини Руслан Кулик обговорив у Брюсселі співпрацю громад України та Польщі.
Представник Тернопільщини Руслан Кулик обговорив у Брюсселі співпрацю громад України та Польщі
