Турнір у нідерландському Вейк-ан-Зее традиційно вважається «шаховим Уімблдоном», де кожен хід важить, мов золото. Цього року в центрі уваги знову опинився наш легендарний Василь Іванчук. Його виступ у турнірі став справжніми емоційними гойдалками для вболівальників: від неймовірних порятунків до партій, які вже сьогодні можна вносити в підручники.
Шаховий трилер та порятунок «з того світу»
Шлях Іванчука до фінішу був схожий на сценарій гостросюжетного фільму.
Особливо запам’ятався десятий тур, де Василь грав проти аутсайдера з Індії — Веданта Панесара. Молодий суперник розіграв дебют настільки потужно, що в якийсь момент здавалося — поразка неминуча. У Панесара була величезна перевага в дві якості, проте досвід нашого гросмейстера та його фірмовий «захист з останніх сил» створили диво.
На 93-му ході суперники таки зафіксували нічию, яку в шахових колах називають порятунком «з того світу». Василь сповна скористався браком досвіду опонента, витиснувши максимум із патової позиції. Цей момент став переломним: Іванчук відчув кураж і пішов у наступ, вигравши наступні важливі партії.
Окремим діамантом у короні виступу стала гра проти азербайджанця Сулейманлі. Василь обрав класичний шевенінгенський варіант сицилійського захисту — саме так колись Каспаров виривав перемогу у Карпова. Це був справжній шедевр позиційної боротьби, який завершився капітуляцією суперника. Іванчук довів, що його розуміння шахової класики досі залишається недосяжним для більшості молодих талантів.
Вундеркінди проти досвіду та підсумки турніру
Доля першого місця, яке дає прямий квиток до елітного дивізіону наступного року, вирішувалася в заочній боротьбі з американцем Енді Вудвордом. В особистій зустрічі Василь провів блискучу атаку, змусивши лідера зупинити годинник на 38-му ході. Це була партія на одному диханні, де українець застосував новинку, до якої опонент виявився абсолютно не готовим.
Проте прикрі втрати очок у ранніх турах (програш Ервіну Л’Амі та нічия з 12-річним аргентинським вундеркіндом Фаустіно Оро) зіграли свою роль. На фініші Іванчук набрав солідні 9,5 очка, відстаючи від Вудворда лише на пів бала.
Іронія спорту: Василь обіграв і переможця, і бронзового призера, але в підсумковій таблиці посів лише другий рядок.
Попри «срібло», виступ Іванчука став головною сенсацією для досвідчених поціновувачів шахів. Його гра була настільки яскравою, що організатори цілком можуть запросити українця до еліти наступного року, враховуючи його величезний внесок у світову шахову культуру.
Читайте також: Тернопільський геній шахів Василь Іванчук може повторити тріумф 30-річної давнини.
Тернопільський геній шахів Василь Іванчук може повторити тріумф 30-річної давнини
