«Бажання одне – повернутися до побратимів»: історія незламного тернопільського нацгвардійця Михайла Дорошкевича

П’ять поранень, порятунок побратимів та орден «За мужність»: бойовий шлях тернопільського нацгвардійця Михайла Дорошкевича

Молодший сержант Михайло Дорошкевич — командир відділення тернопільського підрозділу 2-ї Галицької бригади Національної гвардії України. За його плечима — роки військової служби, п’ять поранень, запеклі бої на найгарячіших напрямках фронту та державна нагорода за видатну мужність.

Про це повідомляє видання «Новини Тернопільщини».

Від моряка до захисника України

Цивільне життя Михайло планував пов’язати з цивільним флотом: навчався на моториста-механіка та помічника капітана І-ІІІ рангу. Проте доля розпорядилася інакше:

  • 2016 рік: проходження строкової військової служби;

  • 2017 рік: підписання першого короткострокового контракту та виїзди в район Часового Яру;

  • 2022 рік: початок повномасштабного вторгнення зустрів в Одесі, де працював на елеваторі. Того ж дня вирішив негайно повернутися до лав захисників.

Навесні 2022 року Михайло став бійцем добровольчого формування «Вікінги Хмельниччини», брав участь у звільненні Сумщини, агодом воював на Донеччині та Харківщині. Згодом перевівся до лав Національної гвардії України.

5 поранень та евакуація під Водяним

За час бойових дій гвардієць зазнав п’яти поранень, однак щоразу після лікування повертався до строю. Наразі як командир відділення він готує та передає власний бойовий досвід новобранцям.

Одним із найдраматичніших моментів служби стали бої за населений пункт Водяне. Підрозділ Михайла опинився у фактичному оточенні, але завдяки сміливості нацгвардійців на звичайних пікапах їм вдалося прорватися та евакуювати 16 поранених побратимів без жодної втрати автомобільної техніки.

Орден «За мужність» та особисте життя

За успішну зачистку ворожих позицій на Покровському напрямку, що дозволило вивести з-під вогню поранених українських бійців, Михайло Дорошкевич був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Головною опорою для воїна залишаються батьки та наречена, з якою він познайомився навесні 2022 року під час виконання завдань на Сумщині. Попри постійні розлуки та відстань, саме родина надає захиснику сил боротися за мирне майбутнє України.

Ми писали раніше: Від фронтового санітара до інструктора: історія гвардійця «Шприца», який рятує життя на передовій.

Від фронтового санітара до інструктора: історія гвардійця «Шприца», який рятує життя на передовій

Поширити:

Опубліковано: Георгій Гнатюк

Джерело: Тернопільська газета