Аліна Філяровська – молода майстриня, яка не лише власноруч творить красу, але й щедро ділиться своїми талантами, прищеплюючи своїм учням любов до прекрасного.

«Найбільше мене надихає краса природи»

– Для початку розкажіть трохи про себе. Коли і як проявилися ваші художні таланти?

– Я народилась і виросла в Тернополі. Хоч батьки й відправили мене до школи з поглибленим вивченням іноземних мов, проте ще змалечку я твердо вирішила пов’язати своє життя з мистецтвом. Напевно, цьому посприяли мої дитячі прогулянки з бабусею мальовничими куточками нашого Файного міста, під час яких вона постійно звертала увагу то на якусь травинку чи квіточку, то на красиве деревце, то на пташку. Дуже подобалося спостерігати за тваринками в гідропарку «Сопільче». Я могла годинами на них дивитися, а повернувшись додому, одразу брала в руки олівці й сідала малювати. І дуже раділа, коли щоразу в мене виходило все краще і краще. Мій талант до малювання розгледіла вчителька з образотворчого мистецтва, яка й порадила батькам його розвивати. Тому потім було навчання в художній студії, школі мистецтв, Галицькому коледжі за фахом дизайнера-модельєра та ТНПУ ім. В. Гнатюка на відділенні графічного дизайну.

– Які матеріали використовуєте? Які вироби виходять з ваших рук?

– В дитинстві я любила експериментувати, аби підібрати собі саме те заняття, яке найбільше припаде до душі. Спершу плела з бісеру, займалась макраме, декупажем, ліпила з пластиліну. Зараз для створення виробів найбільше використовую ювелірну смолу та полімерну глину. Зі смоли та засушених квітів за 5 років, відколи цим займаюся, створила вже понад 200 виробів: підвісок, сережок, перснів, кольє, браслетів, брошок… Над кожною прикрасою працюю індивідуально, аби вона стала неповторною. З полімерної глини виготовляю об’ємні фігурки та ліплю портрети, як декор на чашках. З глиною працювати простіше: досить зліпити потрібну форму, запекти її в печі чи духовці, а потім розфарбувати. З епоксидною смолою значно складніше. Необхідно акуратно заливати кожен шар окремо, як мінімум, добу чекати, поки він застигне, потім шліфувати і полірувати до блиску. На виготовлення складних виробів може йти не один тиждень, проте коли результат перевершує всі сподівання, затраченого часу і зусиль не шкода.

– Звідки черпаєте натхнення для своїх майбутніх ідей? Чи все, що виготовляєте, вам подобається? Назвіть найулюбленішу річ і ту, яка не сподобалась.

– Найбільше мене надихає краса природи. Саме її вважаю найталановитішим дизайнером усіх часів. Я просто уважно спостерігаю довкола себе, щоб не пропустити чогось цікавого, що згодом намагатимуся відтворити у виробах. Найбільше мені подобаються прикраси із засушеними квітами. І не лише процес їх виготовлення. Я також обожнюю мандрівки на природу, щоб зібрати матеріали для своїх гербаріїв. А ще тому, що епоксидна смола здатна на довгі-довгі роки зберегти красу кожної квіточки, яка без мене могла просто зав’янути.

Звісно, на початках не все виходило ідеально, я вчилася працювати методом проб і помилок. Наприклад, якщо не достатньо просушити квітку перед заливанням смолою, вона з часом може втратити свій колір. А якісних результатів можна досягнути лише терпінням і наполегливою працею.

Працює над створенням колекції картин для персональної виставки

– Чи працюєте з дорогоцінними металами, каменями?

– Поки що ні. Для мене це дорого.  Проте в майбутньому, коли відчую себе готовою до цього, спробую почати зі срібла, а далі як піде… Зараз у виробах використовую лише фурнітуру з медичного сплаву, який не темніє та не викликає алергії.

– А чи якось допомагають у вашій роботі сучасні інформаційні технології?

– За професією я графічний дизайнер, тому на повну використовую різноманітні графічні програми. А ще я є активною користувачкою соціальних мереж, які мені потрібні для пошуку однодумців зі спільними інтересами, пропагування свого хобі та виробів.

– Знаю, що дуже любите навчати діток. Розкажіть про це.

– Згадуючи дитинство і те, як на мій творчий шлях вплинула перша вчителька, я теж твердо вирішила допомагати діткам розкривати і розвивати їхні таланти. Тому й стала помічницею у дитячій творчій студії «Дивотворчики». Вже кілька років до мене приходять навчатися юні учні і учениці, ми разом малюємо, ліпимо, створюємо вироби зі смоли.

У період повномасштабного вторгнення з родиною вимушено поїхали в Італію. Перебуваючи там декілька місяців, я працювала на благодійних засадах з дітьми з України в якості арт-терапевта. Разом із позитивними емоціями, отримала новий життєвий досвід і переконання, що художня творчість зцілює поранену дитячу душу. Зараз в якості волонтера проводжу благодійні заняття з дітьми, які вимушені були покинути свої домівки в зоні бойових дій. Ми разом з керівницею студії їх прийняли і підтримуємо, у творчій атмосфері стали єдиним цілим з ними.

– Ви ще й художниця. Розкажіть про техніку і стилі, в яких пишете полотна. Чи мали уже якісь персональні виставки?

– Я пишу картини в різних художніх стилях. У своїй творчості завжди експериментую, шукаю нові креативні рішення. Зокрема, портрети малюю графітними олівцями. Люблю малювати пейзажі. Захоплююсь малюнками на патріотичну тематику, вони ж надихнули на створення патріотичної колекції підвісок «Все буде Україна». Всередині у кожній прикрасі є сині та жовті квіти і розташований символічний надпис, що асоціюється з незламністю українського духу, зокрема: вільна, сильна, незламна, щастя, воля, сила, добро, мить, мрія, хоробрість, борітеся – поборете.

Також був досвід у розписі стін. Крім того, розписувала футболки, блузки та джинсові куртки. Для малювання використовую акварель, акрилові фарби.

В дитинстві часто брала участь у конкурсах, займала призові місця. Зараз працюю над створенням колекції картин для персональної виставки.

Дякую за цікаву розмову! Натхнення вам і вашим маленьким учням!

Тарас КОМАРИНСЬКИЙ