Не витримало серце воїна

На Збаражчині в останню дорогу провели військовослужбовця Івана Гринчака, який помер у госпіталі.  Жителі Збаража попрощалися із воїном у Сквері Героїв. 36-річний стрілець-санітар 16 липня помер у госпіталі в Києві.

“Маючи мирну професію будівельника, не побоявся піти на фронт добровільно. Понад рік старший солдат служив в ЗСУ”, — йдеться у повідомленні.

Поховали військовослужбовця у селі Витківці.

Був майстром на всі руки

На Шумщині попрощалися із військовослужбовцем Миколою Пичулюком.

Народився Микола у Душанбе у Таджикистані. 51-річний чоловік був мобілізований в лави ЗСУ в 2022 році. Військовий загинув 17 липня поблизу селища Нью-Йорк, що на Донеччині.

“Воїн назавжди залишиться в пам’яті усіх, хто його знав, як добрий, товариський та хороший чоловік. Майстер на всі руки, щирий, завжди готовий допомогти”, — йдеться у повідомленні.

Жителі громади зустріли загиблого воїна. На площі Героїв Майдану священники відправили панахиду за полеглим воїном. Також прощання із солдатом відбулося у селі Тилявка. Поховали бійця на місцевому кладовищі.

24 липня 2024 року в Шумській громаді оголосили днем жалоби.

Громада навколішки прощалася з Героєм

У Кременецькій громаді попрощалися із військовослужбовцем Віталієм Гробніцьким. Житель села Сапанів був головним сержантом, командиром розвідувального відділення, розвідувального взводу.

Чин похорону відбувся в Соборі Преображення Господнього в місті Кременець. Далі жителі громади попрощалися із бійцем на Майдані Волі.

Поховали військового з усіма належними почестями на кладовищі у селі Великі Млинівці.

Гірко плакала наречена Тетяна, батьки, велика родина

Рідні, побратими, духовенство, представники влади, друзі та знайомі: близько півтисячі жителів Великогаївської громади провели в останню дорогу загиблого воїна-Героя з Красівки Андрія Васуся.

Чин похорону очолив декан Великобірківського деканату о. Михайло Піняга у співлужінні отця-пароха Андрія Чернецького та священнослужителів деканату.

Він мав одружуватися, будувати своє життя, але війна вирішила по-іншому.

Гірко плакала наречена Тетяна, батьки, велика родина. Тихо витирали сльози над домовиною онука бабусі, які ще ніби недавно колисали його, вчили молитися до Бога, а сьогодні прощаються навіки…

В останню дорогу воїна провели з усіма належними військовими почестями. У мить прощання на честь Андрія Васуся прозвучав Державний Гімн України у виконанні оркестру, а почесна варта здійснила потрійний постріл.

«Назавжди 34… Усміхнене обличчя воїна залишиться в нашій пам’яті, бо Герої не вмирають, вони гордо йдуть до Господа, залишаючи нам світлу пам’ять про себе і стають Небесними Охоронцями…» – йдеться на сторінці громади.

Плакали дорослі і діти

На Лановеччині в останню дорогу провели військовослужбовця Василя Бригадира.

Жителі громади попрощалися із матросом Василем Бригадиром. Чоловікові було 33 роки.

“Траурний кортеж у Люлинцях зустріли живим коридором, встеляючи шлях квітами. Сльози котилися по щоках усіх присутніх, адже всі пригадують Василя, як доброго і чуйного чоловіка. На подвір’ї рідного дому чоловіка зібралися друзі, рідні, односельчани”, — йдеться у повідомленні.

Поховали військовослужбовця у селі Люлинці.

Лише 24… Ще б жити й жити

Жителі Білецької громади, рідні, друзі, односельчани, побратими зустріли тіло загиблого воїна Максима Кальченка.

Чоловік був молодшим сержантом, командиром розвідувального відділення, розвідувального взводу, механізованого батальйону, військової частини А***.

Загинув боєць 24 липня 2024 року, виконуючи бойові завдання під Куп’янськом, що на Харківському напрямку. Військовому було 24 роки.

Герої не вмирають!