Ще один навчальний рік для українських школярів і студентів проходить в умовах війни. Пріоритетними залишаються питання створення безпечного освітнього середовища, організація здобуття освіти у різних сприятливих формах дистанційного і змішаного навчання з урахуванням безпеки, необхідність моніторингу забезпечення виконання державних гарантій, підвищення поінформованості батьків щодо умов навчання дітей під час війни. Газета «Свобода поспілкувалася з керівницею управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області Наталією МОРАВСЬКОЮ про особливості навчання у цьому навчальному році.
– Незважаючи на війну навчання у закладах освіти Тернопільщини триває. Які тенденції в організації освітнього процесу у цьому навчальному році?
– В часі війни в системі освіти є два пріоритети: безпека і якість.
Безпечні умови створюються завдяки спільній праці громади, органів місцевого самоврядування, керівників і колективів закладів освіти. Є відповідні державні установи, які обстежують чи перевіряють заклади освіти, надають рекомендації як можна їх удосконалити чи привести у відповідність до вимог. У Тернопільській області продовжується позитивна тенденція щодо покращення безпекових умов навчання та праці в закладах освіти. Сьогодні можемо говорити про значні капіталовкладення бюджетні і позабюджетні, спрямовані на облаштування укриттів, забезпечення їх автономними джерелами живлення, інтернетом, теплом. Цьогоріч в області тільки 4 суб’єкти, точніше 1 школа і 3 філії опорного закладу, організовують навчання дистанційно у зв’язку з неможливістю облаштувати найпростіше укриття.
Освітній процес адаптований до умов війни. Розроблені у школах алгоритми дій на випадок тривоги, інших небезпечних ситуацій чи подій, протоколи безпеки, визначені відповідальні особи за розташування учасників освітнього процесу в укриттях, проводяться навчання з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.
Разом з тим, третина закладів загальної середньої освіти в Тернопільській області поєднують очне навчання з використанням технологій дистанційного, тільки через те, що укриття не можуть вмістити усіх учасників освітнього процесу під час тривоги. Зважаючи на важливість для учнів здобувати освіту в очному форматі, адже безперечно це впливає на якість, то засновникам і керівникам шкіл потрібно працювати і шукати шляхи облаштування укриттів місткістю для всіх учасників освітнього процесу: використання коштів державної субвенції, інших незаборонених законодавством джерел. Бо в Тернопільській області, де більш менш безпекова ситуація сприяє дітям навчатися у закладі освіти, а батькам – працювати і підтримувати економіку, потрібно організовувати освітній процес очно для усіх учнів.
– А як щодо якості навчання дітей? Питання в тому, чи забезпечується якість навчання? Як це визначити? Адже кожен керівник безумовно вважає, що у закладі освіти забезпечується якість освіти.
– У цей важкий і тривожний для нашої країни час розуміємо, що освіта дітей – це найважливіша державна інституція. Освіта дітей – це замовлення держави на своє майбутнє. Як буде реалізоване це замовлення – залежить від багатьох факторів. Безпека і створення безпечного освітнього середовище відіграють важливу роль у забезпеченні якості освітньої діяльності. Є й інші чинники, які безумовно впливають на якість освіти: це фахові педагоги, які впроваджують освітніх технології, спрямовані на оволодіння ключовими компетентностями, це вмотивовані здобувачі освіти, це належний морально-психологічний клімат та дружні партнерські відносини між усіма учасниками освітнього процесу. Це обов’язково співпраця з батьками, батьки є активними учасниками всіх процесів у закладі освіти. Всі ці складові об’єднуються у цілісну систему, відповідно до законодавства – внутрішню систему забезпечення якості освіти.
Керівнику важливо знати, чи працюють усі компоненти системи, важливо визначити сильні і слабкі сторони, щоб у подальшому приймати ефективні управлінські рішення, забезпечувати сталий розвиток закладу освіти та прагнути до удосконалення. На допомогу керівникам закладів освіти Державна служба якості освіти України уніфікувала процеси і процедури розбудови системи якості, розробивши критерії та інструменти для оцінювання освітньої і управлінської діяльності, які дають можливість перевірити якість. Для цього у закладах освіти проводиться самооцінювання та внутрішні моніторинги, які дають можливість проаналізувати та оцінити ефективність діяльності.
В цьому році активно запрацювала інформаційно-аналітична система EvaluEd, цифровий ресурс, створений для зовнішнього оцінювання та самооцінювання освітніх і управлінських процесів у закладах загальної середньої освіти та проведення сертифікації педагогічних працівників. Більше половини шкіл області вже працюють з цією програмою, використовують її для самооцінювання, були запрошені Державної службою якості для дистанційного здору даних перед початком навчального року. У системі створено модуль, що допомагає закладам освіти проводити самоаналіз освітньої діяльності задля підвищення якості освітніх послуг, покращення умов для навчання й праці, забезпечення партнерства всіх учасників освітнього процесу. За результатами самооцінювання керівник закладу освіти отримає узагальнений розгорнутий звіт, який включає оцінювання за чотирма напрямами діяльності та окремими критеріями, а також інформацію, отриману в ході анкетування учасників освітнього процесу, спостережень і вивчення документації.
Є й інші рішення, які відбуваються в площині зовнішнього оцінювання (моніторингові дослідження, вивчення питань), які у певній мірі дають змогу виявити проблематику, тенденції. Для прикладу можемо назвати дослідження якості освіти у період війни, яке розпочалося цього року, і триватиме упродовж трьох років, маємо велике бажання, що вже після війни. Під час цього дослідження виявлені освітні втрати, прогалини у навчанні, немає значення як ми їх назвемо. Важливо, що виявлено, і всі про це знають, а отже, і педагог, і директор можуть планувати як компенсувати їх і у кінцевому забезпечити право кожного на доступну і якісну освіту. На допомогу вчителям фахівці управління Державної служби якості освіти провели короткострокові тренінги про інструменти та подолання освітніх втрат для понад 400 педагогів. Пройшовши тренінг, педагоги удосконалили свої навички і знання про те, як із допомогою сучасних діагностичних інструментів виявляти й долати навчальні втрати серед здобувачів освіти, отримали рекомендації щодо планування компенсаційних заходів та ознайомилися практично з цифровим діагностичним інструментарієм на платформі Всеукраїнської школи он-лайн, як можна використати розроблені тести з усіх навчальних предметів, які зміни потрібно вносити до календарно-тематичного планування, як вибудувати стратегію подолання освітніх втрат, розробити різного типу компенсаторні заходи.
Сьогодні важливо центральним органам виконавчої влади у сфері освіти отримувати зворотній зв’язок щодо реалізації державної освітньої політики, втілення реформи Нової української школи безпосередньо у закладах освіти. Тому потрібно повернутися до інституційних аудитів. Адже саме через процедуру інституційного аудиту школа отримує рекомендації щодо удосконалення діяльності, засновник (громада) може використати рекомендації для розвитку закладів освіти громади, на рівні держави – це виявлення тенденцій і викликів та спосіб впливати на формування державної політики.
– Чи під час війни змінився контингент вчителів і чи впливає це на якість освітньої діяльності?
– Дійсно, від вчителя залежить мабуть найбільше, чи забезпечуватиметься якість навчання учнів. У зв’язку з війною, значна частка вчителів із шкіл області виїхали за кордон. Через певний період часу значна частина їх повернулися в Україну на свої робочі місця. Але навіть з урахуванням того, що мережа шкіл в області зменшилася на 25 одиниць, кількість вакантних вчительських посад не змінилася. За результатами моніторингу щодо дотримання місцевими органами управління освітою державних гарантій для учасників освітнього процесу, станом на лютий місяць громади подавали інформацію про 97 вакансій, і станом на вересень, попри працевлаштування певної кількості педагогів, ці ж вакансії залишилися. Не вистачає вчителів і в сільських школах, і в міських. А це означає, що переважна більшість педагогів, крім тих годин, що за спеціальністю, викладають інші навчальні предмети. То чи може бути забезпечена в таких умовах якість освіти? Така тенденція може негативно позначатися на якості виконання освітніх програм закладів освіти.
Попри виклики, педагоги продовжують дбати про саморозвиток власних професійних компетентностей, щоб забезпечувати якісну освіту. Професійний розвиток педагога – постійний процес, що передбачає вдосконалення знань, умінь і навичок, створення умов для реалізації особистісних функцій, підвищення рівня професійно-особистісного саморозвитку, готовності до інновацій, створення індивідуально – авторської педагогічної або методичної систем. Педагог має дбати про свою постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-яких інших видах і формах професійного зростання.
В свою чергу завдання засновників та керівників закладів освіти сприяти професійному розвитку та підвищенню кваліфікації педагогічних працівників та забезпечувати управління цим процесом.
Як оцінити, чи відбувається це перманентне удосконалення професійних компетентностей? Є сертифікація педагогічних працівників. Пілотний проєкт сертифікації вчителів початкових класів продемонстрував процедуру об’єктивного оцінювання вчителів. І вже цього року сертифікація масштабувалася на вчителів базової школи: вчителів української мови і літератури та вчителів математики, в якій беруть участь 25 педагогів із шкіл Тернопільської області. Якраз у ці дні Державна служба якості освіти організовує ІІІ етап, а саме експертне оцінювання педагогів. Експерти з Тернопільської області оцінюють 15 вчителів української мови та літератури, 8 вчителів математики, як є учасниками сертифікації і які працюють в різних куточках України. Експертне вивчення передбачає спостереження за навчальними заняттями у 5-6 класах, самоаналіз вчителя проведених уроків, самопрезентація власної педагогічної діяльності, інтерв’ю з педагогом, за результатами якого учасники сертифікації отримують оцінку у вигляді відповідної кількості балів від незалежних експертів.
– Ми не можемо поговорити сьогодні про дітей, здобувачів освіти, хто є основним замовником освітньої послуги. Які виклики стоять перед сучасним учнівством?
– Насправді в центрі освітньої екосистеми стоїть дитина, її здібності і таланти, її права й інтереси. Тому діяльність закладу освіти має бути спрямована на надання якісних освітніх послуг, а відтак – забезпечувати якісну і доступну освіту.
Ми сьогодні повинні дбати про те, щоб незважаючи на війну, в українських школах було забезпечено впровадження концепції Нової української школи, нового Державного стандарту на рівні першого циклу базової освіти, у 5-6 класах. Війна вплинула на те, що не було можливості своєчасно надрукувати підручники. Для того, щоб дотримуватися основних принципів НУШ, педагоги проходять курси підвищення кваліфікації, бо навчання в НУШ проблемноорієнтоване, проблемно-пошукове, з використанням методики компетентнісного навчання.
Є ще одна реальність – зберегти зв’язок дітей, які тимчасово перебувають за кордоном як біженці, у системі української освіти з урахуванням тих форм здобуття освіти, які визначені діючим освітнім законодавством. Кількість здобувачів освіти, які перебувають за кордоном і дистанційно навчаються у закладах загальної середньої освіти Тернопільської області, зменшилася на третину у порівнянні з лютим цього року. Причини, у зв’язку з якими відбулося таке скорочення, потребують подальшого вивчення Державною службою якості освіти з метою гарантування кожному здобувачу доступу до якісної освіти, у тому числі за дистанційною формою навчання.
– 9 листопада відзначається Всесвітній День якості. Державна служба якості освіти – державна інституція, яка безпосередньо відповідає за реалізацію державної політики у частині забезпечення якості освіти. Що зроблено для цього, яка роль Державної служби якості освіти?
– Державна служба якості освіти України до Всесвітнього дня якості, який щорічно відзначають у другий четвер листопада, з 2021 року проводить інформаційну кампанію «Тиждень якості освіти» та інформує суспільство про інструменти й процедури, які сприяють підвищенню якості освіти та освітньої діяльності в Україні. Гасло Тижня якості освіти-2023: «Якісна освіта — основа конкурентного потенціалу країни», — відповідає тезі про те, що питання якості освіти актуальне за будь-яких умов, та суголосне прагненню народу України до сталої повоєнної відбудови й ефективного розвитку країни.
Роль Державної служби якості освіти України у процесах і процедурах забезпечення якості освіти справді важлива. Саме Службою спільно з партнерами для засновників, директорів, вчителів розроблені численні рекомендації з актуальних питань організації освітнього процесу в період війни.
Якість освіти – це доступність освіти, створення безпечних умов, рівного доступу до якісних освітніх послуг. Це безбар’єрність освіти. Війна не відмінила цих речей, як не відмінила забезпечення конституційних прав громадян, у тому числі й на освіту.
В умовах війни нам доводиться жити і працювати в надзвичайно складних умовах. Перед нами постають несподівані життєві та професійні виклики. Головне завдання кожного освітянина – це надання якісних знань та відповідальне ставлення до навчання наших дітей. І саме Державна служба якості освіти України одним із пріоритетів діяльності визначає – захист прав і законних інтересів учасників освітнього процесу. Ми готові підтримати і допомогти тим, чиї права порушуються. Бо саме у повазі до закону, у повазі один до одного, у відданій щоденній праці ми можемо допомогти країні зараз, у цей важкий період, коли йде війна, і в майбутньому, коли будемо його відбудовувати.
