Під час війни купівля та продаж нерухомості набирають інших обрисів, ніж при звичному житті. Багато людей виїжджають і продають зайві квадратні метри – це може бути як і квартира у місті, так і колись успадкована старенька хата у селі. Попит є, адже у нашу тилову область переїхали багато українців з тимчасово окупованих територій та з регіонів, де ведуться активні бойові дії. Відтак виникає чимало запитань правового характеру. Досить поширеним є щодо відчуження майна, яке належить неповнолітнім, на кшталт такого: «Мій син успадкував частину приватного будинку за містом після смерті батька, сину 17 років. Інша частина належить його спорідненій сестрі. Я знайшла покупця на цей будинок, адже він розташований далеко за містом і є нерентабельним, тому не бачу сенсу його утримувати. Звернулася до органу опіки та піклування, але вони відмовили в наданні дозволу на продаж, бо в мого сина немає іншого житла, крім цього, хоча він прописаний разом зі мною за іншою адресою. Як нам бути, якщо сестра не проти, але питання у відсутності дозволу на продаж з боку органу опіки та піклування?»
Роз’яснення надають фахівці системи безоплатної правової допомоги. Згідно з положеннями частини 3 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до Закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону, органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Відповідно до частини 4 статті 177 Сімейного кодексу України дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця. Лише в разі гарантування збереження права дитини на житло відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, дозвіл оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей.
Вичерпний перелік підстав для відмови органом опіки і піклування у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна наведено в частині 5 статті 177 Сімейного кодексу України, а саме: мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав; судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав; до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав; особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини; між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них); вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.
В описаній ситуації відмова в наданні дозволу на продаж будинку, скоріш за все, мотивована тим, що у 17-річного юнака немає іншого житла у власності, а отже йдеться про звуження його майнових прав.
Рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини або відмову у його наданні може бути оскаржено до суду згідно із статтею 122 Кодексу про адміністративне судочинство у 6-місячний термін з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи обставини, доцільно відкласти продаж отриманої у спадок частки нерухомості до досягнення сином повноліття.
Ольга КУШНЕРИК