«Кременецькі гречані вареники» – один із елементів нематеріальної культурної спадщини Тернопільщини, який заслуговує на увагу, збереження та популяризацію. У цьому переконалися учасники виїзного засідання комісії з формування обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, які відвідали Кременець 15 серпня.
Цього дня з ініціативи директора Кременецького краєзнавчого музею Андрія Левчука, який популяризує цю страву ще від 2006 року, за участю носіїв цього елемента нематеріальної культурної спадщини, представників ЗМІ було здійснено фото- та відеофіксування процесу приготування гречаних вареників, запис свідчень носіїв цього кулінарного елемента щодо рецептури, особливостей приготування тощо.
Ця подія мала на меті просування та збереження цінностей української кухні та культури. Вона охоплювала різноманітні заходи, такі як приготування гречаного вареника, дегустація страви, лекції про історію та традиції гречаного вареника, майстер-клас гончаря Сергія Томашівського з виготовлення свистунців у формі вареників.
Вареники перед представниками обласної комісії з нематеріальної культурної спадщини та журналістами ліпили Олена Доротюк та Любов Беркута. Господині розповіли, що варяться такі вареники довше, ніж звичайні, бо вони більші за розміром.
– Нам знадобилося 800 грамів гречаного борошна та 200 грамів пшеничного, кисломолочний сир, олія, сіль, яйця, сало, щоб приготувати шкварки, і вода – холодна та кип’яток. Гаряча потрібна, щоб гречане борошно зліпилося до купи, – пояснили господині. – Тісто потрібно вимішувати 10 хвилин, щоб воно було еластичне та м’яке.
У національному переліку наразі є 69 елементів нематеріальної культурної спадщини, серед яких 2 з Тернопільщини – борщівська народна вишивка та обряд засівання конем із села Вістря, що на Монастирищині.
Тепер в області на інвентаризації 6 елементів нематеріальної культурної спадщини. Одним із них є кременецькі гречані вареники, розповіла директорка департаменту культури і туризму Тернопільської обласної військової адміністрації Світлана Байталюк.
Комісією було зафіксовано, що ареал побутування страви ‒ Південна Волинь, Кременецький район, м. Кременець, с. Підлісці, с. Жолоби, с. Стіжок, с. Антонівці, с. Велика та Мала Іловиця. Зазвичай цю страву готували «на Андрія» та як празникову під час Різдвяних свят. Досі в родинах корінних кременчан готують вареники з гречаної муки з сиром.
«Примітно, що в Кременці налагоджене виготовлення і продаж для мешканців і гостей міста напівфабрикатів гречаних вареників. Крім того, відвідуючи туристичні об’єкти Кременеччини, можна придбати на згадку свистунці у формі вареників. Усі наведені факти свідчать про живучість елемента НКС «Кременецькі гречані вареники» та про заходи в громаді щодо його популяризації», – йдеться у висновку комісії.
«Мабуть чи не кожне місто, містечко чи село Тернопільщини мають свою гастрономічну родзинку, рецепт приготування якої передається з покоління в покоління та цілком може бути однією з туристичних принад на вітчизняній «гастрономічній мапі». Кременеччина не лише зберегла, а й популяризує самобутню і цікаву страву, яка заслуговує на те, щоб потрапити до обласного, а то й Національного переліку нематеріальної культурної спадщини», – зазначила Світлана Байталюк.
