Війна не припиняє свої криваві жнива – на Тернопільщині скорбота

Герої не вмирають!

На війну пішов добровольцем

16 липня Тернопільська громада провела в останню дорогу військовослужбовця, сапера Василя Євгеновича КОНОПАЦЬКОГО (9. 09. 1990 – 13. 07. 2024). Мужній воїн отримав поранення на Донецькому напрямку. Ще тиждень медики боролися за його життя у лікарні в Дніпрі, але, на жаль, зарадити вже нічим не змогли. На війну Василь Конопацький пішов добровольцем у березні 2022 року. Попрощатися з захисником прийшли рідні, друзі, знайомі та побратими. Поховали Героя на Микулинецькому кладовищі.

У мирному житті працював в агросфері

16 липня жителі Теребовлі навіки попрощалися із військовослужбовцем, начальником служби засобів ближнього бою та розвідки озброєння логістики, майором Валентином Олексійовичем ІЛЬЇНИМ (1965 р. н.), який відійшов у вічність 13 липня під час виконання обов’язків військової служби в районі населеного пункту Покровськ Донецької області. Валентин Ільїн проживав з сім’єю у Теребовлі. Удома на нього чекали дружина та син. Колишній кадровий військовий, вийшов на пенсію, у мирному житті працював в агросфері. Та коли росія напала на Україну, не міг сидіти вдома – пішов, щоб захищати державу. Зі слів друзів, захисник був прекрасною, доброю людиною, дуже любив тварин. Поховали Героя на Київщині, де він народився.

Був світлою людиною

16 липня жителі с. Синьків, що на Заліщанщині віддали останню шану військовослужбовцю Богдану Івановичу ЧЕРЕПАСІ (1976 р. н.), який загинув 11 липня під час виконання бойового завдання. Про загиблого воїна згадують як про світлу людину та добрлшл і надійного друга. 

«Чорним крилом нашу громаду огорнула сумна звістка. Вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, загинув житель нашої громади, Герой України – Богдан Іванович Черепаха. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Пам’ять про Героя буде завжди жити в наших серцях, як втілення справжньої мужності та патріотизму. Вічна Пам’ять і Слава Герою!» – йдеться у дописі Заліщицької міської ради.

Загинув на Донеччині

17 липня жителі Зборова провели в останню дорогу військовослужбовця, солдата ЗСУ Богдана Зіновійовича КОЦУРА (10. 10. 1974 – 4. 07. 2024), який загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

«У скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя та висловлюємо співчуття, спільно розділяючи біль втрати з рідними та близькими Захисника України, який до останнього подиху віддано боронив рідну землю». – йдеться у дописі Зборівської міської ради.

Захищав Україну з перших днів війни

17 липня Борщівщина відправила в останню путь військовослужбовця, молодшого сержанта, жителя с. Залісся Іване-Пустенської сільської ради Віталія Олександровича МАРТИНЮКА (11. 01. 1988 – 11. 07. 2024), який загинув внаслідок мінометного обстрілу в районі населеного пункту Стельмахівка Луганської області. Мужній воїн пішов захищати Україну з перших днів війни.

«Щирі співчуття рідним та близьким. Поділяємо горе родини, сумуємо, підтримуємо у годину скорботи… Вічна пам’ять та слава Герою!», – йдеться в повідомленні Іване-Пустенської сільської ради.

До війни працював механіком

18 липня у Тернополі навіки прощалися із мужнім воїном, солдатом розвідувального батальйону, жителем Зборова Олегом Олександровичем МИХАЙЛЮКОМ (26. 01. 1987–10. 07. 2024), який загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Єлизаветівка Покровського району Донецької області. До війни працював механіком. Олег Михайлюк вступив до лав ЗСУ в травні 2022 року. Про Олега згадують як про дуже доброго, працьовитого, життєрадісного хлопця, який любив собак і коней. Поховали Героя на Микулинецькому кладовищі у Тернополі.

27 квітня призваний до війська, а вже 13 липня загинув

18 липня у Збаразькій громаді провели до місця вічного спочинку військовослужбовця, стрільця відділення охорони, старшого сержанта, жителя с. Синягівка Григорія Мироновича ГРАБАРЧИКА (2. 04. 1980 р. н.), який загинув 13 липня у районі населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області. Григорія Грабарчика призвали на військову службу 27 квітня цього року. У чоловіка залишилась дружина, двоє неповнолітніх синів і донька, яка незабаром має народити дитину. Поховали Героя на кладовищі у с. Синягівка.

Останній бій прийняв на Донеччині

18 липня у Великобірківській громаді провели до місця вічного спочинку військовослужбовця, командира гранатомета протитанкового взводу механізованого батальйону військової частини А… жителя села Смиківці Миколу Богдановича ГУМЕННОГО (13.04.1969 – 15. 07.2024), який загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області. Мужній воїн захищав Україну від червня 2022 року. Людяний, щирий, справедливий, «людина із золотими руками та величезним серцем», так відгукуються про мужнього воїна ті, хто його знав. Світлої пам’яті Микола залишив у смутку дружину Олю, дітей та онуків. Поховали Героя у с. Смиківці.

Поховали Микулинецькому кладовищі

19 липня Тернопільська міська громада попрощалася з військовослужбовцем Національної Гвардії України Ігором Володимировичем КАШУБОЮ (18. 12. 1998 – 13. 07. 2024), який загинув під час виконання завдання в зоні бойових дій. Служив у ЗСУ від березня цього року. Про світлої пам’яті Ігоря згадують як про доброго, чуйного, щирого та товариського чоловіка. Поховали Героя на Микулинецькому кладовищі у Тернополі. Вклоняємося перед відвагою Героя. Щирі співчуття рідним захисника. Вічна йому слава та пам’ять!

Був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ

19 липня Тернопільська громада віддала останню шану захиснику України, тернополянину Тарасу Андрійовичу ГОНДЗУ (7. 02. 1992 – 13. 07. 2024), який загинув на Донеччині під час ворожого обстрілу. Загиблий захисник був випускником Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, де навчався на факультеті педагогіки й психології. Викладачі та однокурсники згадують Тараса як надзвичайно щиру та світлу людину, завжди готову підтримати та допомогти. Ще рік тому він складав кваліфікаційний іспит з психології в рідному університеті, де його вітали стоячи, дякуючи за героїзм та відданість Батьківщині. Тарас Гондз був не просто воїном, а справжнім Героєм, який неодноразово рятував життя своїх побратимів, витягаючи їх із найгарячіших точок бойових дій. За свою хоробрість та самовідданість він був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ.

Служив у 44-й окремій артилерійській бригаді

19 липня  у с. Вікторівка, що на Козівщині віддали останню шану солдату, радіотелефоністу відділення управління командира артилерійської батареї Володимиру Романовичу КУЗЬМІ (2000 р. н.), який загинув внаслідок влучання Fpv-дрона 15 липня поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Володимир пройшов строкову військову службу, згодом підписав контракт. Служив у 44-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола. Поховали Героя на кладовищі в селі Теофіпілка.

«Щирий, добрий, завжди усміхнений юнак, готовий будь-якої миті прийти на допомогу. Таким він був, таким й назавжди залишиться у нашій пам’яті», – йдеться у дописі Козівської селищної ради.

Останню дорогу встелили квітами

20 липня у с. Полівці, що на Чортківщині навіки попрощалися із оператором-розвідником 2 відділення корегування артилерійського вогню, солдатом Юрієм Володимировичом СТАСИШИНИМ (21.07.1988 – 16. 07. 2024), який загинув біля населеного пункту Торське Донецької області.

«Висловлюємо щирі співчуття матері, доньці, трьом братам, які зараз несуть військову службу, вітчиму, коханій дівчині, всім родичам і близьким загиблого Героя. Розділяємо спільно цей нестерпний біль втрати», – йдеться в повідомленні Білобожницької сільської ради.

Вважали зниклим безвісти

20 липня у с. Буданів Білобожницької сільської ради віддали останню шану старшому солдату відділення кулеметного взводу стрілецької роти Роману Івановичу ШКРИБАЙЛУ (09.06.1974 – 6. 06. 2022), який загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Левадне Пологівського району Запорізької області. Світлої пам’яті Романа понад 2 роки вважали зниклим безвісти. 17 липня ДНК-експертиза підтвердила смерть Героя. Мужній воїн залишив у смутку двох синів та двох сестер з сім’ями.

Був чемпіоном Європи

20 липня у Кременецькій міській громаді провели до місця вічного спочинку військовослужбовця, молодшого сержанта, командира другого відділення другої стрілецької роти, жителя села с. Бонівка Андрія Володимировича МАЗАНОВИЧА (1987 р. н.), який загинув під час виконання бойового завдання. Поховали Героя у м. Кременець. Від початку повномасштабного вторгнення Андрій добровільно пішов захищати Україну.

«В мирному житті Андрій був майстром спорту з пауерліфтингу, чемпіоном України та Європи. Його життя було тісно пов’язане й з Вишнівцем, де його любили і поважали. Андрій був життєрадісним, хотів розвивати улюблений вид спорту, ростити і виховувати сина, для якого був беззаперечним авторитетом і героєм. В пам’яті кожного, хто знав Андрія залишиться його щира усмішка», – йдеться в повідомленні Вишнівецької територіальної громади.

Поховали у Раю

20 липня жителі Бережанської громади навіки прощалися із мужнім воїном, солдатом Ігором Зеновійовичом ВОЛОВНИКОМ (2.03.1970 – 14.07.2024), який загинув виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Лозуватське Покровського району на Донеччині. Світлої пам’яті Ігор навчався у Бережанській ЗОШ №3, Перемишлянському училищі, де здобув професією зварювальника. Працював у будівельній галузі. 26 лютого цього року був мобілізований до лав ЗСУ. В непоправному горі залишились дружина, дві доньки та двоє внуків. Поховали Героя на Алеї Героїв кладовища села Рай.

Помер у київському госпіталі

22 липня громада Збаражчини провела в останню дорогу жителя с. Витківці старшого солдата, стрільця-санітара Івана ГРИНЧАКА (2. 02. 1988 – 16. 07. 2024), який помер у київському госпіталі. Воїн захищав Україну більше року, мужньо і гідно виконуючи свій обов’язок.

«Щиро співчуваємо рідним та близьким Героя. Вічна пам’ять відважному земляку!» – йдеться у дописі голови Збаразької міської ради Романа Полікровського.

Загибель підтвердили майже через рік

22 липня Микулинецька громада віддала останню шану військовослужбовцю, уродженцю села Налужжя Івану Вікторовичу КЛИМЕНКУ (1990 р. н.), який загинув 7 серпня 2023 року під час ворожого обстрілу в районі населеного пункту Вільшана Харківської області.

«Живим коридором слави, на колінах, зі схиленими головами зустрічали свого земляка жителі Микулинецької громади. На дорогу, якою їхав востаннє вірний син України вийшли десятки небайдужих людей. Траурним кортежем Героя супроводжували рідні, друзі, знайомі, побратими по службі… Микулинецька громада висловлює глибокі співчуття рідним та близьким. З великою скорботою поділяємо біль втрати. Вічна пам’ять Герою!» – йдеться у дописі Микулинецької селищної ради.

Герої не вмирають!

Поширити:

Опубліковано: Іван Газетний

Джерело: Свобода