Сьогодні він командир роти матеріально-технічного забезпечення в підрозділі «Азов», де координує роботу тилу й ремонту техніки, забезпечуючи успішне виконання бойових завдань.

Про це пише видання «Місто.

Вперше Віталій Петюх отримав бойовий досвід під час служби у складі підрозділів МВС у зоні проведення антитерористичної операції. Коли в лютому 2022 року Росія почала масштабний наступ, Віталій не зміг залишитися осторонь.

«Я приїхав до військкомату й побачив, що там стоять хлопці без жодного військового досвіду, які беруть зброю й ідуть захищати країну. Я не міг просто дивитися на це збоку», – розповідає Віталій.

Спершу він служив у 35-му окремому стрілецькому батальйоні, де разом із побратимами вісім місяців обороняв кордон на Сумщині, а згодом брав участь у боях на бахмутському напрямку. Після важких боїв під Кліщіївкою командувач ЗСУ нагородив його відзнакою «Золотий Хрест».

Згодом Віталій перейшов до «Азову», де очолив роту матеріально-технічного забезпечення. Він переконаний, що в армії потрібні спеціалісти з різних сфер.

«Війську потрібні всі — від тих, хто вміє керувати дронами, до механіків, які можуть ремонтувати техніку. Без справної техніки піхота не зможе виконати свої завдання. Навіть електрики та сантехніки — це важливі професії. Роботи вистачає для всіх», – пояснює він.

Командир також підкреслює, що сучасна армія потребує нових підходів у керуванні. За його словами, офіцер має бути не лише лідером, а й другом для своїх бійців.

«Ми звертаємося одне до одного «друже». У нас немає поділу на «я офіцер, а ти солдат». Ми працюємо як команда, разом обговорюємо рішення й приймаємо їх колективно», – каже військовий.

Рота Віталія займається не лише тиловими завданнями, а й виконує бойові завдання. Нещодавно його бійці врятували життя кільком пораненим військовим, евакуювавши їх із-під обстрілів.

«Вони не мали надії на порятунок, але мої хлопці забрали їх, надали допомогу, відбили ворожу атаку та вийшли без поранень. Це була справжня відвага», – ділиться Віталій.

Поки Віталій на фронті, вдома на нього чекає дружина Тетяна, яка завжди його підтримує.

«Я живу між його ранішнім і вечірнім дзвінком. Для мене він герой. Так, це важко, але я пишаюся ним», – розповідає жінка.

Віталій переконаний, що Україна обов’язково переможе.

«Ми не можемо здавати нашу землю. За неї боролися й віддали життя мої побратими. Ми робимо все, щоб наблизити перемогу, і я впевнений, що вона буде за нами», – додає воїн.