З 27 липня набув чинності Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Верховна Рада України ухвалила його ще в березні 2023 року. Закон задає правові межі процесу деколонізації, що триває в країні, визначає критерії, механізми і терміни.
«Ухвалений Верховною Радою і підписаний Президентом України закон дав оцінку російській імперській політиці як злочинній. Він же визначає завдання для всіх нас – позбутися нав’язаних імперією колонізаційних маркерів, що були покликані прив’язувати Україну до росії чи демонструвати вищість російської культури. Тому очищення нашого публічного простору від цієї імперської символіки є складовою ментального спротиву агресору. І закон визначає правові межі цього.
Водночас його реалізація потребуватиме об’єднання зусиль і тісної співпраці органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, експертів і громадськості, адже він визначає процедури і чіткі терміни, впродовж яких Україна має позбутися російської імперської символіки і зробити це виважено», – каже заступник голови Українського інституту національної пам’яті, випускник історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка Володимир Тиліщак.
Український інститут національної пам’яті підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики.
У Тернопільській області лише назва одного населеного пункту внесена у перелік, які потрапляють під деколонізацію – село Гвардійське Золотниківської сільської територіальної громади. У підставі щодо перейменування зазначено, що «Історична назва – Гниловоди. Перша письмова згадка і перші відомості про Гниловоди в 1785 та 1787 рр. Перейменоване в 1965 р. на Гвардійське. Назва є похідною від більшовицьких парамілітарних загонів Червоної гвардії, згодом гвардійських частин Червоної армії та Збройних сил СРСР, глорифікує мілітарні традиції Російської імперії та СРСР і є російською імперською символікою».
Правда, 22 червня Національна комісія зі стандартів державної мови дійшла висновку, що у Тернопільській області є 15 населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам державної мови і містять ідеологеми, пов’язані з російською імперською політикою. Так, два села не відповідають правописним, словотвірним та словозмінним нормам української мови. Підгородне планують змінити на Підгороднє, а Печорна – на Печерна.
Також в області є два села, які не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема, стосуються російської імперської політики: Гвардійське та Москалівка. Для них рекомендують запропонувати нову назву.
Обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву рекомендують стосовно сіл Красна, Червоне, Красне, Краснолука, Краснопуща, Красносільці, Мартишківці, Травневе, Ємелівка, Дружба, Мирне.
Такий висновок Національної комісії зі стандартів державної мови вже розкритикували деякі історики та краєзнавці. Зокрема, збаразький краєзнавець Руслан Підставка зазначив: «Село Красносільці Збаразької громади відоме в історичних джерелах з І-ї половини XVII ст. під назвою «Красносілка» (1629 р.) та «Красносільці» (1636 р.). Етимологія назви цього топоніму походить від поєднання двох слів «Красний» і «село». «Академічний тлумачний словник української мови» (1980) виводить прикметник «красний» від слів «гарний», «прекрасний», «чудовий», тому група сіл в районі локалізації даного топоніму отримала назву «Гарні (Красні) села», а їх мешканці іменувалися «красносільці». Перейменування мають стосуватися лише тих топонімів, назви яких виникли в період 1917–1990 рр. і походять від російського слова «красный», тобто «червоний», як кольору більшовицького (радянського) прапора».
