Щороку від серцево-судинних захворювань помирає понад 16,3 млн чоловік. Найбільших втрат зазнає населення розвинутих країн Європи, де на частку захворювань серця і судин припадає майже 50% від всіх причин смерті дорослого населення. Зокрема, в Україні зареєстровано найвищі серед 30 країн Європи показники серцево-судинної захворюваності у чоловіків і жінок.
Привертає увагу і те, що найбільші відмінності у рівнях означених показників між Україною та більшістю високо розвинутих європейських країн спостерігались в молодших вікових категоріях, досягаючи в них трьох-семикратної різниці.
За даними Американської асоціації серця, смертність від ССЗ у чоловіків 37–47 років в Україні є чи не найвищою у світі та становить 1425 випадків на 100 000 населення на рік. Цей показник у 4-5 разів перевищує аналогічні у більшості розвинених країн.
Викликає особливу тривогу те, що рівень захворюваності і смертності від ІХС у людей молодого віку продовжує зростати, причому не тільки в Україні, але і в сусідніх державах, наприклад, Білорусії.
Захворюваність і смертність від ішемічної хвороби серця (стенокардії, інфаркту міокарду) та гіпертонії в Україні посідає перше місце.
Ці проблеми можуть виникнути в кожного, але існує ряд проблем, які збільшують ризик захворювань. Чим більше факторів ризику, ти більше шансів для розвитку серцево-судинної патології.
Фактори способу життя:
- низька фізична активність,
- неправильне харчування,
- стрес,
- куріння.
Фактори стану здоров’я:
- високий рівень холестерину,
- високий артеріальний тиск,
- надлишкова вага,
- діабет,
- старіння,
- стать.
Фактори які не можна змінити:
- Вік. Зі збільшенням віку, збільшується кількість людей, які помирають від серцево-судинних захворювань. Ризик розвитку серцевого нападу для чоловіків зібльшується після 45 років, а для жінок – після менопаузи.
- Спадковість. Діабет, гіпертонія, високий рівень холестерину в крові проявляються в сім’ях, які вже мали такі захворювання.
- Стать. У чоловіків ризик серцевого нападу більший, ніж у жінок, і він може розвинутись скоріше.
Фактори ризику які можна змінити:
Куріння, низька фізична активність, неправильне харчування і стрес – головні фактори, які можна контролювати, і які викликають гіпертонію, діабет, зайву вагу, високий рівень холестерину в крові.
Куріння. У тих, хто палить, ризик розвитку ішемічної хвороби зростає у 4 рази.
Фізична активність. Режим фізичних навантажень повинен визначатись у відповідності з віком, статтю, вихідною фізичною формою і зацікавленням до певних видів спорту. Мінімальна тривалість фізичного навантаження – 30 хвилин.
Харчування. Існують загальні правила, яких потрібно дотримуватися:
– обмеження вживання кухонної солі до 5г на добу при підвищеному артеріальному тиску;
– якомога більше вживати овочів, фруктів та зернових (не менше 400г), кількість рідини не більше 5-6 склянок на добу;
– не більше 1/3 споживаного жиру має бути тваринного походження, решта – рослинного;
– збільшити споживання продуктів, багатих на калій , кальцій, магній;
– приймати їжу 3-4 рази на день, 1-й сніданок – 20-25%, 2-й – 20-25%, обід – 30-40%, вечеря – 15% добової калорійності.
Холестерин. Кожен з нас повинен знати рівень нашого холестерину. При високих цифрах (більше 5,2 ммоль/л) варто звернутись до лікаря.
Психоемоційні навантаження. Навчіться керувати своїми емоціями. Запобігайте надмірності в почуттях! Емоції, особливо негативні, викликають підвищення артеріального тиску, що ушкоджує судини. При поганому настрої послухайте музику, займіться чимось цікавим, подумайте про щось приємне.
Слідкуйте за своїм тиском. Часто люди, які мають високий артеріальний тиск, нічого не відчувають, але в них може раптово статись інфаркт міокарда чи крововилив в головний мозок.
Частіше бувайте на свіжому повітрі. При можливості – виїжджайте до лісу, річки чи моря. При погіршенні стану – неодмінно зверніться до лікаря.
