Князь дитячої літератури зі Славної народжений на берегах р. Мала Стрипа

18 грудня 1903 року, 120 літ тому, народився український поет, прозаїк, журналіст, редактор, педагог, культурно-освітній діяч Завадович Роман, син Михайла.

Багато талановитих уродженців Тернопільщини свого часу були змушені емігрувати за кордон, щоби зберегти своє життя. Там, на чужині, вони знайшли можливість заробити на хліб насущний, розвиваючи свій Божий дар. Серед українських емігрантів США після Другої світової війни (від 1949) жив і творив кілька дисятиріч український письменник Роман Завадович.

Майбутній талант подарувало село Славна (нині Тернопільського району), сім,я вчителя. А охрестили хлопчину в місцевій дерев.яній церкві св. Покрови 1790 року збудування. Дитинство Романа проходило у селах Плісняни та Присівці на Тернопільщині, а згодом у с. Ремезівці на Львівщині — у ці населені пункти Галичини переводили на роботу батька-педагога.

У віці 9 років хлопчина познайомився під час відпочинку у Криворівні з письменником І.Франком. З 1912 по 1914-й жив з Каменярем під час канікул в одному будинку. Знайомства з І.Франком, а згодом із фольклористом і етнографом В.Гнатюком мали великий вплив на майбутнього князя дитячої літератури.

Освіту здобував у початковій школі с. Присівці, у гімназіях Золочева, Перемишля і Тернополя, де іспит зрілості склав 5 червня 1923 року. Свій перший вірш “Святий Миколай” 17-річний поет опублікував 15 грудня 1920 р. у львівському двотижневику “Світ Дитини”.

Збереглися спогади про любов 20-річного поета-гімназиста Романа в Тернопільській гімназії до дівчини Юзефіни, її зелений альбом із його поезіями-посвятами коханій (“Замість краєвиду”, “Горить сія на небесах”, “Я люблю море, місяць, зорі…” та “Коли б посісти все чуттє”), власноруч вписаними каліграфічним почерком юнака. Цей вік – це вік лебединої вірності. Юзефіна і Роман заприсяглися, що не будуть жити одне без одного, поберуться. Та доля-розлучниця вчинила по-своєму. Юний поет виїхав за кордон, а дівчина вийшла заміж за священника М.Задорожного і народила дітей.

В одному з вищезгаданих віршів молодий Заводович пише:

Коли б посісти все чуттє,
Що тліє в Твоїй груди,
Тоді було би все моє –
Всі скарби і всі люди.
Тому горить бажанням грудь
Немов небесна Вега,
Щоб першим і останним буть
Як Альфа і Омега.
Р.З., Тернопіль, квітень 1923.

Після гімназії Роман студіював фармакологію у Відні.

Навчався також в Українському таємному університеті м. Львова, а з 1925 —спочатку на філологічному, а потім на філософському факультеті Львівського університету (у 1938 отримав документ магістра філософії).

У місті Лева молодий Завадович входив до “Гуртка студентів-українців” і літературного об,єднання “Лиспопад”. Як культурно-освітній діяч у селах Золочівщини засновував читальні “Просвіти”, товариства “Сільського господаря” та “Рідної школи”, кооперативи, театральні гуртки, ставив вистави з молоддю.

Р.Завадович співробітниичав із 1937 р. із заснованим у Львові журналом для дітей “Малі Друзі”, викладав українську мову та літературу в середній школі Золочева (1939-1941). Художні твори та статті друкував у Львові у журналах “Літературно-науковий вісник”, “Дажбог”, “Дзвони”, “Молода Україна”. Тут побачили світ книги письменника для дітей і юнацтва у видавництві Михайла Таранька: “Князь Марципан”, “”Рицар Лесь”, “Серед ангелів” (усі — 1924), “Казка про царевича Івана” (1925), “Через файку” (1927), “На дворі царя Гороха” (1935), “Пісня про княжу Україну” (1938) тощо. Ряд дитячих книг були надруковані в Кракові та Мюнхені.

Коли в Галичину прийшли гітлерівці, жив у Ремезівцях, співпрацював далі з дитячим журналом. У 1944-ому виїхав до Німеччини, де проживав у таборах для переселенців. Викладав українську мову та літературу в таборовій гімназії у Міндельгаймі (1945-1948). З Б.Гошовським заснували в 1947 Об,єднання Працівників дитячої літератури. У 1949 р. Емігрував до США, де проживав у м. Амстердам, а з 1950 — в Чикаго.

Американський період життя і творчості

Співпрацював із журналом “Веселка”, який виходив у Джерсі-ситі (США, штат Нью-Джерсі) від часу створення (1954), входив до його редакційної колегії, а свого часу і редагував це видання для дітвори різного віку. Американська “Веселка” виховувала українську дітвору на рідних національних і релігійних традиціях. У цьому журналі опубліковано його гумористичні оповідання “Марушка-Чепурушка” і “Лесь Побігдесь”. Друкувався також в українських виданнях у Лондоні (“Сонечко”, “Юні Друзі”), Торонто (“Євшан-зілля”), Вінніпегу (“Мій приятель”), Філадельфії (“Наше життя”), Чикаго (“Овид”, “Церковний вісник”), Сіднею (“Вільне Слово”), різних альманахах і календарях. Книга “Пригоди гномика Ромтомтомика” вийшла у світ вперше в 1940 р. у Кракові, а потім перевидавалася у Сіднею (1955), США (1957), Чикаго (1979) тощо. У США та Канаді були надруковані понад 20 дитячих книг Р.Завадовича у 1940-1980 рр., серед яких “Діва Марія допомогла” (1951), “Дзвінки святого Миколая” (1954), “Марушка Чепурушка і Лесь Побігдесь”, “Карпатський чарівник” (1980).

Письменник Р.Заводович редагував книги майстрів красного письменства, писав до них передмови. Був редактором мови у видавництві Миколи Денисюка, журналів “Овид”, “Церковний вісник”, “Лікарський вісник” та ін. періодичних видань. Редагував також дитячі радіопередачі.Наш краянин був професором мови та літератури УКУ в Римі, вів курси з мовознавства у філії цього університету в Чикаго. Із 1951 по 1956 рр. викладав українську мову в Школі українознавства та на Педагогічних курсах ім.П.Могили. Педагогічна та літературна діяльність педагога, письменника Заводовича йшли в його житті й діяльності пліч-о-пліч. Був співзасновником Братства св.Андрея Первозваного в Чикаго, яке надало йому згодом почесне звання “старшого брата”.

Шана за працю за життя мистця

У Чикаго 30 січня 1960 р. Українсько-Американська Молодеча Рада нагородила письменника Завадовича грамотою “за творчу працю для української молоді”. З нагоди його 50-ліття літературної діяльності (1970) молодь Пласту вручила майстрові пера “таблицю вдячності” з дедикацією на металевій дошці. У Чикаго засновано спеціальний фонд для видання творів нашого земляка. Українське Вільне Козацтво відзначило Р.Завадовича медаллю-хрестом за літературну працю на користь української визвольної ідеї. 22 січня 1978 р. Чикагський відділ Українського Конгресового Комітету вшанував письменника почесною грамотою “Українця року” за заслуги на ниві української культури. Українська громада Чикаго проголосила шкільний навчальний 1980-81 рік роком дитячого письменника Романа Завадовича. Залишив читачам 33 книжки…

Помер український письменник, поет, прозаїк, автор дитячих казок, журналіст, редактор, педагог, культурно-освітній діяч зі зборівської Славної 31 травня 1985 року в американському Чикаго, проживши на світі славно майже 82 роки.

Романа Заводовича вшановує Тернопільщина

У роки незалежності України українська громада з-за кордону передала своє цінне видання в ДАТО “Історико-мемуарний і літературний збірник “Зборівщина над берегами Серету, Стрипи і Золотої Липи”// Торонто-Нью-Йорк-Париж-Сідней (1985). Архівісти, письменники, журналісти краю донесли факти про долю і творчість Р.Завадовича, який півстоліття був у забутті, жителям області та України. У Тернополі видана збірка “Три казки” (1992), перевидано книги “Пригоди гномика Ромтомтомика”(1905, 2003), “Гоца Драла” (2004). Надсеретянські видавництва “Економічна думка” та “Збруч” у 2001 і 2003 випустили вибрані твори письменника Р.Завадовича. Тернопільський театр актора і ляльки поставив у 1995 р. спектакль “Добродушко” (драматичний варіант письменника Б.Мельничука і режисерки Р.Олефір) за казкою нашого краянина “Пригоди гномика Ромтомтомика”. Через десятиліття наші діти дізналися про пригоди добродушного Гномика-Ромтомтомика та його любов до природи та всього, що зветься материзною.Статті та спогади Р.Завадовича опубліковано у збірнику “Зборівщина” (1985). Його твори друкувалися у журналі “Тернопіль”, регіональному річнику “Тернопілля-95” тощо.

З нагоди 90-річного ювілею дитячого письменника світової слави Завадовича його ім’я присвоєно Зборівській гімназії. Кажуть, що написано пером, сокирою не зрубаєш. А за 45 літ літературної праці подаровано людям немало творів. Пройшли кілька десятиріч і твори уродженця Славною повернулися до нас, бо слава, як і правда, у вогні не горить і у воді не тоне.

І “Енциклопедія українознавства”, і “Тернопільський енциклопедичний словник” тощо подали гасла “Завадович Роман…” (псевдоніми Роман зі Славної, Роляник тощо).

У Тернопільському краєзнавчому музеї зберігаються в рукописах твори поета-пісняра Р.Завадовича, Б.Лепкого, Лесі Українки, Т.Шевченка, О.Олеся, музику до яких написав на чужині уродженець Тернополя, композитор Василь Безкоровайний.

Збулися слова письменника:

… Витає Той, Хто був і буде,
Найвища в світі Правда і Краса!

Іван БАНДУРКА

Post Author: Diana

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *