Літо – у зеніті, й це прекрасна пора. Неможливо відвести погляд від квітників – господині ніби змагаються з самим Богом. Кремові лілії, наче найвишуканіші тістечка, увібрали усі найможливіші відтінки. Наливаються плоди садівництва та городництва. Жіноцтво зайняте консервацією, бо морозильні скрині дискредитували себе, коли не було електрики. Літо створює ілюзії благополуччя. Хтось збирається поїхати на відпочинок, хтось ні, бо вважає це аморальним під час війни.  Прийнятно те, що узгоджується з власним сумлінням. Воїни з передової закликають рідних відпочивати, бо війна надовго, тож потрібні сили усе пережити. Пережити те, що буде в майбутньому – ще сьогодні чи вже завтра… Ніхто не знає, що обіцяно навіть у найближчі хвилини. Так, Львів спав і не знав, що ракети влуплять у середмістя й заберуть десятеро життів, десятки містян скалічать. Після тої пекельної ночі міністр оборони Рєзніков заявив, що треба посилити ППО Львова.

Ми ж зовсім поряд – чи є надійна ППО, що закриє небо над Тернополем та областю? Мабуть, усе доволі відносно – травневі ракетні влучання у нашому обласному центрі засвідчили уразливість міста.

Тернопіль ніби живе нормальним цивільним життям, й не дуже видно ознак того, що в країні триває жорстока війна. Але варто зайти за ворота будь-якої лікарні, і впритул – жахливі наслідки війни. Молоді хлопці – красиві, міцні, як дуби, – в інвалідних візках. Без ніг – у кого немає однієї кінцівки, у кого – двох. У минулі тижні мене вклав на лікарняне ліжко бронхіт, і я щодня бачила скалічених воїнів. Не скажеш, що на їхньому обличчі печать біди чи смутку – в багатьох загоїлись рани, й видно, що вони сприйняли себе у новій реальності. Думалося не лише про те, якою страхітливою ціною куємо перемогу, а й про те, якою буде доля хлопців після переможних фанфар, коли біль втрат вляжеться. Не дай Боже, аби оточуючі збайдужіли до тих, хто заплатив здоров’ям, і щоб не опинилися скалічені війною на маргінесі, обочині життя.

До перемоги неблизько, але наша віра непохитна, бо навіть важко уявити протилежне. Світ теж демонструє упевненість, що Україна переможе. Ну, хіба одіозний Ілон Маск ставить під сумнів нашу оборону та контрнаступ, мовляв, закінчиться тим, що росія захопить ще більші території. І обґрунтовує, що населення ворога у декілька разів чисельніше.

Наразі ці песимістичні прогнози безпідставні та необгрунтовані. Так, немає шаленого стрімкого контрнаступу, але українські військові в ході контрнаступальних операцій з початку літа і станом на сьогодні деокупували стільки ж території, скільки російські війська захопили більш як за шість місяців. Такі підрахунки озвучили аналітики Інституту вивчення війни ISW.

Наші війська ведуть контрнаступальні дії щонайменше на трьох ділянках фронту – Бахмутському, Бердянському (захід Донецької – схід Запорізької області) та Мелітопольському (захід Запорізької області) напрямках. У Генштабі ЗСУ повідомили, що за останній тиждень бійці звільнили 4 квадратні кілометри території на Бахмутському напрямку, а всього з початку контрнаступальних операцій на цій ділянці фронту (ймовірно, на початку червня) – 24 квадратні кілометри. Просунулися до 1 кілометра на Бердянському та Мелітопольському напрямках, а з початку контрнаступальних операцій там – на 8,6 км. Експерти ISW на основі власних даних про місцевість підрахували, що з початку українського контрнаступу від 4 червня Сили оборони відбили приблизно 253 квадратні кілометри території.

«Російські сили захопили всього 282 квадратні кілометри на всьому театрі військових дій з 1 січня 2023 року. За п’ять тижнів українські сили звільнили майже стільки ж території, скільки російські війська захопили більш як за шість місяців», – йдеться у матеріалі.

Найпекельніше – на  Бахмутському напрямку. Наші війська продовжують наступальні дії північніше та південніше  Бахмута. Ворог чинить потужний опір, здійснює переміщення підрозділів та військ, активно застосовує резерви. Наші ж завдають вогневого ураження артилерією по виявлених цілях противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби.

Як повідомила заступник міністра оборони України Ганна Маляр, наші військові взяли під контроль основні панівні висоти довкола Бахмута і вже декілька днів тримають під вогневим контролем входи, виходи та переміщення ворога містом. Отож русня опинилася у пастці.

На Заході розуміють проблеми нашого контрнаступу. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сказав: «Українці відвойовують території, виштовхуючи російських окупантів. Але їм потрібна допомога, оскільки росіяни підготували сильні позиції оборони – мінні поля, «зуби дракона» та інші оборонні споруди. Це виклик, але з нашого боку ми продовжуватимемо підтримувати Україну».

Попри те, що війна пожирає величезні ресурси й вічною проблемою є зброя та боєприпаси, світ не спиняється у допомозі. Виявилося, у нас уже більше танків, ніж в росії. Європейські країни анонсують нові фінансові допомоги. Цікаво, що 64% європейців підтримують те, що ЄС фінансує військову допомогу для України, і стільки ж схвально ставляться до того, що Україна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу.

Як повідомляє «Європейська правда», про це свідчать результати опитування громадської думки «Євробарометр», яке регулярно проводять у всіх країнах-членах.

Опитування здійснювали методом особистих інтерв’ю у період з 31 травня по 21 червня в усіх 27 країнах-членах. Всього опитали понад 26 400 громадян країн ЄС.

56% респондентів задоволені тим, як ЄС відреагував на відкрите вторгнення росії в Україну, і 54% задоволені реакцією власної держави.

64% опитаних підтримують фінансування і постачання зброї для України, і стільки ж схвально ставляться до того, що Україна стала кандидатом на вступ до Євросоюзу.

88% підтримують надання гуманітарної допомоги постраждалим від війни і 86% схвалюють надання прихистку у ЄС для українців, які через війну поїхали за кордон. 75% схвалюють фінансову допомогу для України, 72% – санкції проти росії.

66% згодні з блокуванням у ЄС контрольованих Кремлем пропагандистських інформаційних ресурсів, як Sputnik та RT (Russia Today).

Це обнадійлива інформація, яка демонструє, що світу небайдужа доля України. Саміт НАТО у Вільнюсі багато чого прояснить. І, як було анонсовано у вівторок, президент США Джо Байден зустрінеться в середу з Президентом України Володимиром Зеленським у Вільнюсі. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван  повідомив: «У президента  буде можливість зустрітися завтра з Президентом Зеленським та обговорити, як США, її партнери готові в довгостроковій перспективі допомагати Україні захищатися зараз і далі».

А ми маємо готуватися до того, що росія буде навісніти від результатів цього міжнародного заходу. Як показує досвід, москалі беруться за ракети, коли наш Глава держави зустрічається зі світовими лідерами. Тож тримаймося.

Ольга КУШНЕРИК