Художниця Ірина Бородін, яка родом зі Збаражчини, представила три свої роботи в Нью-Йорку. Її колажі експонувалися в Agora Gallery у межах 40-го Chelsea International Fine Art Competition.
Для мисткині це став перший виставковий дебют у Нью-Йорку. У своїх роботах вона говорить про українське коріння, культурну пам’ять, війну, міграцію та пошук ідентичності.
Три колажі про пам’ять та ідентичність
У Нью-Йорку Ірина представила роботи «Плач предків» (Cry of the Ancestors), «Відлуння спадщини» (Echoes of Heritage) та «Коріння ідентичності» (Roots of Identity).
Попри різні назви, усі три роботи пов’язані однією темою — зв’язком людини зі своїм минулим та культурним походженням.
Художниця працює переважно в техніці аналогового колажу. Вона поєднує фотографії, папір, друковані матеріали та інші фрагменти, створюючи з них нові композиції.
Для Ірини цей метод став не просто способом створення мистецтва, а можливістю говорити про особисті переживання.
«Плач предків» народився після початку великої війни
Робота «Плач предків» має особливе значення у творчості художниці. Вона з’явилася після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Саме тоді Ірина почала глибше використовувати колаж як спосіб осмислення власного досвіду.
«Я не планувала створювати мистецьку заяву. Я просто шукала спосіб дихати», — розповідає художниця.
Через поєднання окремих фрагментів вона намагалася передати біль, відчуття розриву та водночас приналежність до своєї культури.
Згодом ця техніка стала одним із головних напрямів її творчості.
Українське коріння без прямих символів
У роботах Ірини Бородін українська ідентичність не завжди прочитується через очевидні національні образи.
Натомість вона проявляється через родинну пам’ять, культурну спадщину, переживання, досвід міграції та зв’язок із домом.
«Відлуння спадщини» присвячене тому, що людина бере із собою від попередніх поколінь.
«Коріння ідентичності» продовжує тему особистої приналежності та зв’язку з місцем походження.
Так три роботи утворюють своєрідну історію: від пам’яті предків — через спадщину — до формування власної ідентичності.
Тернопільщина залишається частиною її шляху
Сьогодні Ірина живе та працює у Нью-Йорку. Проте Збаражчина та Україна залишаються важливими складовими її творчості.
Під час дебюту в Челсі художниця особливо гостро відчула зв’язок між своїм минулим і теперішнім.
«Коли я побачила свої роботи на стінах галереї у Челсі, я думала не лише про Нью-Йорк. Я думала про шлях, який пройшла, про Україну, своє коріння і про всі ті частини життя, які привели мене сюди», — каже Ірина.
Її роботи також отримали можливість заговорити з глядачами, які мають власний досвід втрат, переїздів, пошуку дому та нового життя.
Саме в цьому художниця бачить силу мистецтва — особиста історія може бути зрозумілою людям із зовсім іншим досвідом.
Мистецький шлях триває
Для Ірини Бородін дебют у Нью-Йорку став новою сходинкою у професійному розвитку.
Від Збаражчини до Манхеттена її творчий шлях пройшов через різні життєві обставини, країни та досвіди. Однак усі вони не зникли, а стали частинами її мистецької мови.
Тепер у цій історії з’явився ще один важливий фрагмент — Челсі, Нью-Йорк та міжнародна аудиторія.
