Цими думками поділилась у соціальних мережах Олена Покотило.
«Насправді, так і прожив – блискавично швидко, феєрично, захоплююче, часом вражаюче своїми досягненнями, прикладаючи титанічних зусиль, які ніхто не бачив, окрім рідних і близьких йому людей», – пише доцентка кафедри управління та економіки фармації з технологією ліків ТДМУ імені І. Я. Горбачевського.
Вчора, 12 листопада, Тернопільщина прощалася з цікавою, неординарною, неймовірно талановитою і обдарованою людиною, люблячим батьком, знаним науковцем.
Олег Степанович постійно був сповненим морем ідей, планів, творчих задумів. Ззовні здавалося, що йому все дається дуже легко, однак лише систематичне цілеспрямоване крокування до мети дозволяло досягати неймовірних висот і визнання як у науковій спільноті, так і у суспільстві.
Ще одним улюбленим висловом академіка був – «Не важливо скільки років ти прожив, важливо, скільки життя було в тих роках».
У прожитих 54 роках Олега Степановича було багато життя, втрат і перемог, звичайно, могло бути і більше, але на все – воля Всевишнього.
Харизматична особистість, самовідданий трудоголік, неперевершений оратор, вірний друг, чудовий співрозмовник, веселий, життєрадісний, з тонким почуттям гумору, душа компанії, талановитий науковець, такий, який може за собою вести людей, – саме так можна охарактеризувати Олега.
«Дякую тобі за надзвичайно талановитих дітей і за справжню школу життя!
Спочивай у місці тихому і спокійному, там де Праведні спочивають», – зазначає у дописі Олена Олександрівна.
Царство Небесне та вічна пам’ять професору.
Нагадаємо, що 11 листопада відійшов у вічність доктор біологічних наук, академік Академії Наук Вищої Школи України, професор кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ імені Івана Пулюя Олег Степанович Покотило.