Він став відомим завдяки футболу, встиг відзначитись в одеському “Чорноморці”, київському “Динамо”, харківському “Металісті” та полюбитись публіці. Футбольні експерти відзначали його стиль та манеру гри, яка була пов’язана з тим, якою людиною він був. У різні періоди про нього ходили різні чутки, але це лише підтверджує те, що ним неабияк цікавились. Леонід Буряк зумів успішно побудувати свою кар’єру як футболіста, так і тренера та назавжди вписав своє ім’я в історію українського футболу. Його колеги, гравці, тренери з захопленням згадують спільні тренування, ігри та життя між матчами, пише сайт iternopolyanyn.com. Леонід Буряк залишив свій тренерський слід і в футбольній кар’єрі тернопільської “Ниви”, про що цікаво дізнатися.
Про Леоніда Буряка
Розпочав свою футбольну кар’єру майбутній футболіст та легендарний тренер у рідній Одесі. Хлопчик зростав з мамою. Батько досить рано помер, але встиг залишити доленосний подарунок синові – шкіряні бутси. Юний футболіст у кожну вільну хвилинку ганяв м’яча зі своїми друзями. А першою серйозною командою на його шляху став одеський “Чорноморець”. За іронією долі, у рідній, одеській команді не відразу змогли гідно оцінити нового кандидата, адже він був занадто худим. Проте Леонід проявив наполегливість, багато працював і згодом зміг довести свою користь. На одній з ігор його помітив Матвій Черкаський – один із тренерів “Чорноморця”. Так, 15-річний хлопець потрапив у легендарну одеську команду, в якій добре себе показав. Цікаво те, що, для того щоб потрапити до “Чорноморця”, юному Леоніду Буряку довелось їм же забити два голи. Цей період виявився стартовим для молодого хлопця. Він добре грав, що помічали й тренери інших команд, які неодноразово робили йому вигідні пропозиції. А погодився Леонід Буряк на київське “Динамо”.
Після цього кар’єра футболіста стрімко розвивалась. Футбольний клуб “Динамо” дав багато можливостей для Леоніда, так само як і він став одним з найкращих його півзахисників. Прийшовши у відому команду в 19 років, футболіст її покинув у 31. Відхід Леоніда Буряка породив багато пліток та суперечливих думок. Проте беззаперечним є той факт, що характер та гру парубка відмічали усі. Далі він деякий час грав за московську команду “Торпедо”, якій передав чимало свого хисту. А останньою його командою на Батьківщині став харківський “Металіст”, якому молодий футболіст приніс не одну перемогу. Наступною кар’єрною зупинкою був закордонний досвід, після якого Леонід Буряк і взявся за тернопільську “Ниву”.
Тренерство в тернопільській “Ниві”
У розпалі чемпіонату 1992/1993 року у звичне життя “Ниви” увійшов новий тренер – Леонід Буряк. На цю посаду його запросив власник тернопільського клубу – Володимир Коваль. Тоді Леонід повернувся із США та “Нива” стала його перший тренерським проєктом в Україні. Перед тренером поставили завдання зберегти команду у Вищій лізі, за що він із завзяттям взявся. Оскільки була поставлена конкретна мета, то Леонід Буряк, виконавши її, залишив команду. Так само й контракту у нього не було, адже це був незвичайний досвід для обох сторін. Для Леоніда це було цікавим та амбітним завданням, а команда потребувала порятунку. Спільна історія тернопільської “Ниви” та Леоніда Йосиповича була короткою, але яскравою. А почав новий тренер з нових правил. Він мав своє бачення футболу та гри, до якої підходив відповідально та з усім запасом сил. Такого ж він очікував і від гравців, тому тренер зібрав навколо себе тих футболістів, які будуть серйозно ставитись до своєї роботи та готові викладатись на 100%. Підготовчі збори проходили в Одесі, Ялті, Болгарії та інших містах. Леонід Буряк працював за принципом, що футболіст має не лише гарно грати, але й мати високі моральні якості. Напевно, саме за такий підхід гравці й полюбили нового тренера. Футболісти відзначали, що Леонід Буряк мав відмінний від інших українських тренерів стиль. Він насамперед був прикладом для інших, адже не зловживав тренерською посадою. Тренер займався з усіма на тренуванні: демонстрував удари та передачі, бігав та виконував фізичні вправи, а на матчах завжди мав ідеальний вигляд: костюм, краватка, пальто. Цього ж він вимагав і від футболістів. З його приходом всі отримали нову форму, яку зобов’язані були одягати на тренування. Багато хто рівнявся на Леоніда Йосиповича як на футболіста, відзначав його дисципліну, віру в команду та тренерський підхід. Він вдихнув нове життя у команду, що принесло свої результати.
Досягнення команди
Період тренерства Буряка відзначають як найкращий для команди. Тоді “Нива” досягла своїх найбільших висот та поставила високу планку сама собі. Прийшовши у міжсезонні 1992/1993 років, він ледь-ледь зумів зберегти команду у Вищій Лізі. Тоді вони зайняли 14 місце з 16 можливих. А на наступний рік тренер вивів своїх підопічних на 7 місце у таблиці, що здавалося неможливим. У той сезон тернопільський футбольний клуб здобув 12 з 13 перемог на власному полі, а таких велетнів як “Динамо”, “Дніпро”, “Шахтар”, “Чорноморець” господарі поля прийняли нічиєю. А вболівальники так звикли до перемог, що нічия їх вже не влаштовувала. Леонід Буряк зібрав у команді гравців з великим потенціалом, прославив “Ниву” в Україні та закордоном, показав новий стиль тренерства, зробив футбольний клуб знову потрібним та виховав багато вправних футболістів. “Нива” прожила свої найкращі роки разом з тренером Леонідом Буряком, а Тернопіль назавжди залишився в серці тренера.
