Про філософію спорту
– Максиме, розкажіть, будь ласка, про свій шлях до спорту.
– Мені 13 років, народився та мешкаю в Тернополі. Навчаюся в Тернопільській загальноосвітній школі № 11, закінчив 8 клас. Маленьким я полюбляв дивитися мультфільми. Особливо захоплювався тими, в яких розповідалося про бойові мистецтва, наприклад, «Аватар. Легенда про Аанга», «Черепашки Ніндзя» та інші. Тоді й з’явилася у мене мрія – займатися карате. Батьки не були проти і, коли мені виповнилося 5 років, відвели мене на пробне тренування в Тернопільську федерацію карате кіокушин-кан. Мені дуже сподобалося, і з тих пір ось уже майже 9 років я там займаюся. Мій тренер – Артем Павлович Сибільов. Він – мій кумир, наставник, професіонал. Навчає не лише техніки карате, а й філософії спорту, наполегливості, шукає індивідуальний підхід до кожного спортсмена.
– А в чому полягає філософія спорту і, зокрема, вашого виду?
– Шлях до самовдосконалення через практику бойового мистецтва. Кіокушин не можна вивчити швидко, бо його вивчення засноване на осягненні та на вдосконаленні себе. Це ШЛЯХ! Бойовий шлях каратиста починається з вивчення азів, продовжується оволодінням майстерності і вічним пізнанням таємниць карате. Завдяки спорту люди стають більш витриманими, впевненими, досягають поставлених цілей, легше переносять життєві негаразди. Мудрість бійцю карате дає критичний самоаналіз рішень та вчинків.
– Відомо, що карате має багато течій. У чому відмінності між ними і які особливості саме кіокушин кан?
– Карате – це загальне поняття, що в перекладі з японської означає «порожня рука». Відмінності в стилях карате полягають у стилях виконання ударів, правилах на спортивних змаганнях, але незмінною лишається основа – пізнання внутрішнього світу людини.
Кіокушин-кан – це один з напрямів цього виду бойових мистецтв, воно перекладається з японської, як «суспільство абсолютної істини». Це контактний вид боротьби, він допомагає виробляти бойовий дух, вчить терпіти біль. Поступово формується характер, з’являється терпіння.
Сучасний кіокушин-кан карате – це різностороннє бойове мистецтво.
Про власні здобутки
– За дев’ять років занять маєте якісь здобутки?
– У карате є учнівські ступені – «кю» і майстерні ступені – «дан».
Зазвичай кількість кю та данів дорівнює десяти. Номер кю зменшується з ростом майстерності, номер дана зростає. Колір пояса вказує на рівень майстерності, кожен з них має своє значення та глибокий сенс. Починаються пояси з білого, далі йдуть помаранчевий, синій, жовтий, зелений, коричневий та чорний.
На сьогодні я власник першого кю, коричневого поясу з золотою смужкою. Мій пояс символізує зрілість. Я пройшов довгий шлях від десятого до першого кю, довжиною в майже 9 років.
Брав участь у багатьох відкритих всеукраїнських, регіональних і місцевих турнірах, де більше 30 разів ставав призером. Це такі змагання, наприклад, як: Відкритий турнір з кіокушин-кан карате «Кубок Роями» – м. Київ, Відкритий чемпіонат міста Тернополя, Відкритий всеукраїнський турнір з кіокушинкай, присвячений пам’яті Шихана Віталія Кушнірика (засновник Тернопільської школи карате, тренер збірної України) – м. Тернопіль, Всеукраїнський турнір з кіокушин-кан карате, присвячений пам’яті Героїв АТО – м. Броди, Відкритий всеукраїнський турнір з кіокушинкай карате пам’яті Андрія Прищепнюка (загинув, захищаючи Україну) – м. Львів, Відкритий кубок Кам’янського з кіокушин-кан карате «Шлях до майстерності». А ще були різні змагання в Івано-Франківську, Луцьку, Миколаєві, Ірпені, Бродах, Мукачевому. Маю досвід участі в міжнародних турнірах, зокрема у Польщі. Було дуже цікаво, бо там рівень проведення змагань інший, достойні суперники з інших країн, дуже вимогливі судді, і навіть сама техніка бою трішки відрізняється. Мені дуже допомогло, те, що я в школі вивчаю польську мову, тому без проблем міг спілкуватися.
– Як часто ви тренуєтесь і наскільки важкими є ці тренування?
– Раніше ми тренувалися п’ять разів на тиждень, було важко, але це давало гарні і швидкі результати рівня майстерності і витривалості. У зв’язку з карантином, а потім – повномасштабним вторгненням росії, зараз тренування проводять тричі на тиждень, кількість змагань та спортивних зборів зменшилася.
Щороку я беру участь у спортивних зборах, які проводять у різних куточках України та за участю різних тренерів. Двічі я був на зборах, на яких ділився досвідом майстер кіокушин-кан карате з Японії Хацуо Рояма (президент міжнародної федерації кекусин-кан карате-до, власник 9 дану), учень Масутацу Оями.
– А з якими оцінками ви закінчили 8-й клас? Чи не вплинула на успішність ваша зайнятість спортом?
– Закінчив 8 клас я добре. На успішність заняття спортом впливають виключно позитивно, адже спорт, як я вже казав, формує не лише тіло, а й характер, наполегливість, терпіння.
– А чи доводилося вам коли-небудь застосовувати свою спортивну майстерність для самооборони?
– На щастя, ні. Там, де я мешкаю, всі знають про моє хобі, тому зі мною ніхто не конфліктує. Максимум, може виникнути якась суперечка, яку я завжди намагаюся вирішити компромісом, адже головна філософія бойового мистецтва така: «Закінчити бійку до її початку».
– На завершення, поділіться своїми планами на майбутнє.
– Мрію та старанно йду до мети отримати чорний пояс та надалі розвиватися у цій сфері, вивчати філософію карате на більш високому рівні. Хочу побувати в Японії, де жив, творив і заснував школу карате Кіокушин видатний майстер Масутацу Ояма, володар 10-го дану.
На жаль, війна внесла свої корективи в життя людей, але, дякуючи військовим, ми і надалі продовжуємо жити, вчитися, працювати, тренуватися і здобувати перемоги, кожен на своєму фронті.
Тарас КОМАРИНСЬКИЙ
