Похід у гори — це завжди пригоди, як-от несподіваний дощ чи натерті мозолі на ногах. Але також це ще купа емоцій, щоразу інших, бо скільки ви не ходили би в гори, навіть тими ж стежками, обов’язково побачите щось нове.
Днями молодь ГО “БеБіко” спробувала підкорити одну з найвідоміших вершин Карпат — гору Хом’як.
«Ми не вперше мандруємо Карпатами, — зауважила голова ГО “БеБіко” Оля Гордієнко. — Наші діти разом зі своїми матусями вже побували і на Маковиці, і на Писаному камені, і на Хом’як також піднімалися. Літні табори у горах — то така добра традиція, коли ми разом відпочиваємо, спілкуємося, насолоджуємося гарними краєвидами».
Маршрут не був легким, адже учасниками були діти з синдромом Дауна та розладом аутичного спектру. Вузькі стежки, подекуди слизькі після дощу, кам’янисті ділянки, стрімкі підйоми… Дехто з дітей панікував, дехто навіть інколи плакав, але всі підтримували одне одного й крок за кроком наближалися до мети.
«Цього разу нам трохи не пощастило з погодою. Коли до вершини залишився останній ривок, розпочався дощ, — розповіла Оля Гордієнко. — Тому ми за порадою нашого гіда зупинилися на полонині Хом’яків, сфотографувалися, поповнили сили перекусом і рушили вниз».
Загалом похід тривав близько восьми годин. І коли нарешті всі вже сиділи в автобусі та їхали в затишні номери готелю, то кожного переповнювали найрізноманітніші емоції: від втоми після підйому і до радості дати відпочити ногам та просушити одяг. Але всі неодмінно зрозуміли, що завдяки підтримці, разом, маленькими кроками можна підкорити будь-які вершини.
«Ця поїздка була реалізована завдяки Департаменту соціального захисту населення Тернопільської ОВА. Щиро дякуємо за розуміння та віру в нас Оксані Смолій та Надії Базилінській-Паласюк, — додала Оля Гордієнко. — Також щирі слова вдячності – Роману Бронецькому з Клубу мандрівників Carpe Diem за організацію туру, підтримку на маршруті та розуміння особливостей наших учасників!»
Катерина НОВІЦЬКА
