У селі Шупарка, що на мальовничій Борщівщині, живе жінка, яка вміє перетворювати цифри на витончені візерунки, а звичайний бісер — на обереги. Галина Дуплава вже чотири десятиліття викладає математику та образотворче мистецтво в місцевій гімназії, проте поза школою її знають як талановиту майстриню, чиї прикраси носять жінки по всьому світу. Більше в інтерв’ю Терену.
Від формул до бісеру: історія творчого шляху
Хоча пані Галина з дитинства мріяла про прикладне мистецтво в Косові, доля повела її шляхом точних наук. Проте покликання взяло своє. Свій перший гердан вчителька виготовила 10 років тому, взявши за основу орнамент із вишиванки сина. Те, що починалося як хобі та подарунки для близьких, переросло у справу життя.
Сьогодні географія її робіт вражає: вироби з Шупарки розлетілися по всіх континентах. Сама ж майстриня зізнається: найбільше цінує унікальність.
«Я дуже не люблю робити дві однакові роботи. Копіювати — довго, а створювати свіже — миттєво. Завжди підбираю нові кольори, змінюю деталі», — розповідає Галина Дуплава журналістам «Терену».
Технологія терпіння: 100 метрів жилки та рибацький гачок
Математичний склад розуму допомагає жінці в розрахунках складних схем, хоча іноді вона імпровізує, відходячи від готових шаблонів. Серед її доробку є особлива техніка — намисто, в’язане гачком на рибацькій жилці.
-
Масштаб роботи: На одну таку прикрасу може піти понад 100 метрів жилки.
-
Процес: Весь простір оселі заповнюється намистинами, які потрібно поступово нанизувати та просувати.
-
Ціноутворення: Як математик, пані Галина намагалася порахувати вартість своєї робочої години, але швидко покинула цю затію. Якщо оцінювати кожну хвилину кропіткої праці — прикраси стали б неоціненними.
Творча розрада в часи випробувань
Для вчительки рукоділля — це не про бізнес, а про внутрішній спокій. Своїм досвідом вона щедро ділиться з ученицями та колегами у гімназії. На шкільні свята шупарські красуні традиційно одягають гердани та силянки від своєї наставниці.
У ці складні часи робота з бісером стала для жінки справжньою арттерапією. Кожна намистина, нанизана на тонку нитку, — це символ незламності наших традицій, які сьогодні, завдяки таким майстриням, звучать на весь світ.
Довідка: традиційні прикраси з бісеру
-
Гердан — нашийна бісерна прикраса у вигляді петлі з двох смужок, з’єднаних медальйоном. Традиційно поширена на Західній Україні.
-
Силянка (плетінка) — назва походить від техніки «силяння» (нанизування). Це рівна смужка з бісеру, яку зав’язують ззаду на шиї.
-
Криза — широке кругле намисто з бісеру, що покриває плечі, популярне серед лемків та бойків.
-
Борщівська вишивка — унікальний стиль вишивки чорними нитками, притаманний регіону, де мешкає майстриня. Часто саме ці візерунки стають основою для місцевих герданів.
Ми писали також: Викладач тернопільського вишу став кандидатом у майстри спорту з пауерліфтингу.
Викладач тернопільського вишу став кандидатом у майстри спорту з пауерліфтингу
