«Ми вже стали однією сім’єю»: Історія командира міномета 105-ї Тернопільської бригади ТрО Віталія на псевдо «Вітас»

«Ми вже стали однією сім’єю»: історія командира міномета 105-ї Тернопільської бригади ТрО Віталія на псевдо «Вітас»

Від старшого навідника до командира міномета та головного сержанта взводу: 37-річний Віталій із Тернопільського району на позивний «Вітас» стоїть на захисті України з перших днів повномасштабного російського вторгнення. Сьогодні він керує мінометним розрахунком у складі третього окремого батальйону 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, де кожен боєць розуміє побратима з півслова.

Про бойові будні мінометників, відповідальність за підлеглих та найціннішу підтримку з дому розповіли на офіційній сторінці тернопільської бригади.

У строю за два дні: шлях у мінометній батареї

До лав Збройних Сил України Віталій став за повісткою у 2022 році. Чоловік пригадує, що не мав жодних вагань: отримавши документ, уже наступного ранку з’явився до територіального центру комплектування, а ще за добу — приєднався до військового підрозділу.

Від початку служби «Вітас» потрапив до мінометної батареї. Спочатку виконував обов’язки старшого навідника, а згодом командування відзначило його витримку, відповідальність та лідерські якості, призначивши командиром міномета.

Нині у підпорядкуванні сержанта перебувають четверо військовослужбовців. За роки спільної служби бійці настільки згуртувалися, що працюють як єдиний злагоджений механізм.

«Ми один одного розуміємо, один одного підтримуємо. Тут, навіть у цій роботі, можемо один одного підмінити», — ділиться Віталій («Вітас»).

Робота під прицілом дронів та налаштування перед виходом

Сучасна війна вимагає від мінометних розрахунків максимальної зібраності та обережності, адже позиції постійно перебувають під загрозою ворожих безпілотників та артилерійських обстрілів. Перед кожним виходом на вогневу позицію Віталій обов’язково спілкується з підлеглими, допомагаючи хлопцям впоратися з природним хвилюванням і зберегти холодний розум.

«Ми знаємо, що маємо там відпрацювати. Нам треба це зробити», — лаконічно описує бойовий настрій розрахунку командир.

За сумлінну службу та виконання бойових завдань воїн із Тернопільщини відзначений низкою нагород, серед яких — почесний Хрест Сил територіальної оборони.

Дві родини: бойові побратими та найрідніші в тилу

Тривала служба на передовій змінює сприйняття життя: «Вітас» зізнається, що навіть під час коротких відпусток ловить себе на думці, як сильно прикипів душею до людей, із якими пліч-о-пліч ділить окопний побут.

Водночас головним джерелом сили для бійця залишається його сім’я на Тернопільщині — дружина, син і донька. Захисник намагається виходити на зв’язок із рідними щодня, навіть якщо розмова триває лише кілька хвилин. Віталій щиро зізнається, що мріє про повернення додому, проте чітко усвідомлює: його місце зараз там, де вирішується майбутнє його дітей та всієї країни.

Ми писали також: «Листя падає, а ворожий транспорт палає»: тернопільська 105-та бригада ТрО підбила підсумки бойового тижня

«Листя падає, а ворожий транспорт палає»: тернопільська 105-та бригада ТрО підбила підсумки бойового тижня

Поширити:

Опубліковано: Георгій Гнатюк

Джерело: Тернопільська газета