9 липня на хуторі Кулеби поблизу с. Нараїв на Бережанщині відбувся традиційний фестиваль «Чорна вишиванка». Цього дня спільною молитвою і фестивалем патріотичної пісні вшанували пам’ять вояків Української повстанської армії та діячів ОУН, які полягли на цьому місці за волю України. Тоді, у ніч з 21 на 22 лютого 1941 р., біля хутора Кулеби, що розташований поруч з лісовими угіддями на кордоні Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей, сім сміливців зі зброєю в руках стали на прю проти двох сотень енкавеесників.
Сексоти видали місце перебування повстанців: двадцятип’ятирічного Василя Солтиса, 27-річного Григорія Москаля, 21-річних Івана Галая й Богдана Гульовського, 19-річних Максима Шурана, Григорія Шкапія та 18-річного Володимира Лопушанського. Сили були нерівні. Московити виставили проти українських патріотів дві сотні «червонопогонників», щільно оточивши Кулеби. Кого скосила ворожа куля, а інші, побачивши значну перевагу зайд, підірвали себе гранатами. Тіла відважних борців за волю України совєти повантажили на кінні сани і повезли до Бережан. Де спочиває прах героїв, ніхто досі не знає. Їх подвиг жив і нині живе у народній пам’яті.
12 липня 1997 р., на свято Петра і Павла, на місці Кулебської битви освятили меморіал борцям за волю України. На пам’ятному знаку вмонтовано сім хрестів-символів, які нагадують пташиний ключ із семи журавликів, що піднялися в небо. Ініціатором спорудження стели є уродженець Нараєва Юліан Павлів, автор проекту – львівський архітектор Василь Каменщик.
Тут щороку племінник полеглого Володимира Лопушанського Роман Лопушанський, напередодні свята апостолів Петра й Павла організовує фестиваль повстанської пісні «Чорна вишиванка» як шану відважним націоналістам, котрі полягли у бою з ворогом за нашу свободу.
Поет-пісняр, черкащанин Олександр Шевченко написав пісню «Чорна вишиванка». Вона має передісторію. Поранений український патріот передав у роки національно-визвольних змагань свою вишиванку 12-річній дівчинці, що рятувала його, лікуючи рани. Він попросив, щоб вона її зберегла. Заповіт був виконаний. Минули роки, і вже її син одягнув цю чорну вишиванку, коли у Львові вперше підняли синьо-жовтий прапор як символ незалежності.
Минулої неділі на місці загибелі патріотів зібралися представники громадськості, десятки аматорських художніх колективів зі Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей, пластуни, щоб спільно вшанувати полеглих героїв.
Після молитви-панахиди за упокій душ українських звитяжців присутні виконали патріотичні стрілецькі й повстанські пісні, декламували вірші.
Відрадно, що окрім творчих колективів, артистів активну участь у фестивалі взяли й тернопільські просвітяни.
Промовці згадували і теперішніх героїв, які сьогодні захищають рідну землю від московських ординців.
Учасник заходу Нестор Мартинець розповів: «Нинішній фестиваль показав, що кількість людей, які приходять, приїздять сюди на початку липня, збільшується щоразу. Десятки автомобілів та автобусів, сотні людей добиралися сюди, до місця загибелі патріотів, щоб віддати шану їхньому подвигу».
Під час дійства панувала атмосфера добра і впевненості у майбутньому. Учасники дякували Роману Лопушанському, працівникам Нараївської територіальної громади за організацію у такий нелегкий час величного заходу, під час якого вшановано полеглих героїв, які віддали молоді життя за волю України.
Віримо, що Україна чимшвидше переможе і наступний фестиваль відбудеться під мирним небом в Кулебах, де вкотре вшановуватимуть пам’ять наших українських захисників-героїв, які поклали життя на вівтар нації.
