Щорічно в останню суботу листопада згадують невинно замучених голодом українців. У Тернополі жертв геноциду вшанували на Театральному майдані, де відбулася акція «Запали свічку».
Представники влади, духовенство та тернополяни помолилися за душі замордованих та запалили символічні свічки пам’яті.
«Сьогодні наші серця переповнені болем, а наші душі плачуть за тими мільйонами українців, які були знищені ворожою злочинною системою, ідеологією комунізму та більшовизму.
Напевно що найстрашніша смерть, це смерть від голоду. І коли наші предки дивилися, як їхні діти вмирають і від безсилля не могли нічого змінити, це мабуть був найбільший біль, який їм довелося пережити.
Мені боляче згадувати ті сторінки історії, але ми маємо це пам’ятати. Бо нація, яка не пам’ятає своєї історії, змушена пережити її заново.
Ми отримали унікальний шанс в 1917-1918 роках 20 століття мати власну Українську Народну Республіку. Але на той час, на жаль, ми мали слабке керівництво, на чолі з Грушевським, Винниченком, які казали що Росія, це не ворог, що нам не потрібна українська армія. Вони розпустились два мільйони вишколених, підготовлених військових української армії, які брали участь у Першій світовій війні. І це закінчилося тим, що мільйони людей закатовано, вбито, репресовано під час Голодомору, колективізації, Сибірами. А скільки не народилось… Нас би сьогодні було не 40 мільйонів, а понад 150. Саме тому ми маємо робити для себе висновок: нація, яка немає власної держави, не може ніколи захистити свої цінності, культуру, свій народ.
Зараз ми маємо зробити все для того, щоб захистити нашу державу від ворога, який і далі не може змиритися, який далі наступає на Україну. Ми маємо бути монолітними, єдиними та докласти всіх зусиль, щоб зберегти Україну. Щоб жоден окупант ніколи не ступив на українську землю, щоб ми ніколи не знали що таке біль та голод.
Я схиляю голову та молюся за душі убієнних українців, знищених, закатованих. Моя бабуся завжди вчила: якщо впав шматочок хліба, його треба підняти, витерти і поцілувати. Ми, певне, єдина нація в світі, яка так шанобливо ставиться до хліба. Тож пам’ятаймо, яку ціну ми заплатили, пам’ятаймо наших українців, яких сьогодні немає з нами, які загинули такою жахливою. Зробімо все, щоб це ніколи не повторилося знову!…», – зазначив голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко.
