Хоча місцева влада могла врятувати його, закупивши дронів на кілька мільйонів гривень.

Трохи нервовий саміт НАТО у Вільнюсі завершився обіцянками прийняти Україну в альянс після війни та допомагати усім необхідним тепер. Була фраза британського міністра оборони Веллеса: «Ми – не «Амазон», й, мовляв, Україна мала б бути більш вдячною. У відповідь – трохи сарказму від нашого Президента. Але, як на мене, найвдаліше відповів на закиди союзників один наш журналіст: «Ви – не «Амазон», а ми – не полігон».

За цими словами – наша зболена реальність, втрачені і покалічені життя, горе матерів, раннє вдівство і сирітство. А вони кажуть щось про «Амазон»…

Втім треба бути вдячним. Переконливо написав у  соціальних мережах киянин Віктор Таран: «Невже ви не розумієте, що якщо не навчимося цінувати і дякувати за допомогу, є ризик, що наші партнери просто припинять нам допомагати або мінімізують допомогу. Й тоді ми дійсно зрозуміємо, що таке, коли нам не допомагають.

І опинимось у ситуації 100-річної давнини. Тоді під час визвольних змагань 1917-1922 весь світ від нас відвернувся, і ми опинились один на один з росією. І ми програли війну. Тож давайте дорослішати. А для цього маємо навчитись щиро дякувати нашим партнерам, які надали нам допомоги майже на 100 млрд доларів.

Особисто я дякую пану Волессу та Великій Британії за потужну багаторічну підтримку України.

Через рік у Великій Британії відбудуться вибори. Є ризик що до влади прийдуть миролюбні лейбористи. Відбудеться зміна міністра оборони. І от тоді ви згадаєте Воллеса. Головне, щоб це було не пізно».

Отож, дякуймо на тому, що є. Хоча так хочеться, щоб допомога союзників була вчасною. Хіба ж не через наше незахищене небо ми не можемо потужно вдарити контрнаступом?… Але лише зараз США надали дозвіл на навчання наших пілотів на винищувачах F16, які розпочнуться у серпні. А коли будуть самі винищувачі – питання залишається відкритим.

Сьогодні – черговий «Рамштайн». Коли газета готувалася до друку, ця подія ще не відбулася. Знаємо з того, що повідомив напередодні Пентагон. Отож планувалося, що основним питанням зустрічі Контактної групи з питань оборони України стануть спільні зусилля для забезпечення Збройних сил України всім необхідним у контрнаступі і звільнення територій. Про це сказала заступниця речника Міністерства оборони Сполучених Штатів Америки Сабріна Сінгх. «Думаю, що фокус уваги Контактної групи з питань оборони України завтра зосередиться на контрнаступі», – сказала американський посадовець. Пріоритетами для України залишаються посилення протиповітряної оборони та збільшення можливостей для артилерії. Основна увага зосереджуватиметься на тому, «щоб переконатися, що Україна має все потрібне для контрнаступу», а також на продовженні підтримки у довгостроковій перспективі, зауважила Сінгх.

Контрнаступ триває. Він не такий, як ми собі уявляли. Москалі замінували усе, що лише можливо, причому забороненими міжнародними конвенціями протипіхотними мінами. Це спричиняє страхітливі каліцтва. Неможливо без сліз читати свідчення парамедиків, які доставляють наших поранених у стабілізаційні центри. Вважається удачею, якщо відірвало передню частину ступні – протез, і чоловік ходитиме навіть без ціпка. Так втішають воїнів парамедики… А от коли відірвало п’яту, пораненому кажуть: «Усе буде добре, бо ти вижив». Виправити каліцтво і повернути людину до повноцінного життя у такому випадку складніше.

Де контрнаступ, а де – запеклі бої з оборонних позицій. На Таврійському напрямку наші просуваються вперед, попри атаки ворога з повітря та замінованість території. Про це повідомив командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський у Telegram. «На Таврійському напрямку триває робота. Сили оборони системно знищують росіян. Попри замінованість територій, роботу ворога з повітря, наші воїни просуваються вперед». Тарнавський уточнив, що протягом минулої доби ворог 16 разів атакував українські позиції та здійснив 650 обстрілів. Артилерійські підрозділи Сил оборони Таврійського напрямку виконали 1412 вогневих завдань. За одну добу втрати ворога вбитими та пораненими становили майже дві роти. Загалом статистика така: за час війни знищено понад 239 тисяч росіян.

Є успіхи і на Донеччині – Сили оборони просунулися вперед північніше Бахмута. Минулої доби бійці під щільним вогнем авіації та артилерії російських окупантів успішно відбили ворожі атаки противника в районах Міньківки, Оріхово-Василівки і Богданівки північніше Бахмута та біля Іванівського, поруч з самим містом. Про це у ранковому зведенні у вівторок доповів Генеральний штаб Збройних сил України. Своєю чергою, авторитетний вітчизняний укладач фронтових мап «DeepState» повідомив, що наші захисники не лише відбили ворожі штурми, а й просунулися вперед біля Оріхово-Василівки.

Але Бахмут залишається найгарячішою точкою. Напередодні командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що на сході ситуація складна, але контрольована, ворог тримає основні сили на Куп’янському напрямку, а на Бахмутський перекидає резерви.

Минулої ночі ворог атакував ракетами та шахедами Одещину та Миколаївщину. В Одесі через обстріл міста окупантами пошкоджено об’єкти портової інфраструктури. Це було й очікувано – ворог показує зуби через намір України продовжити зернову угоду без участі росії. Нагадаю, Туреччина відпустила додому командирів «Азову», й тим викликала реакцію агресора заблокувати зернову угоду. Отож хотіли знищити порт. Світ уже засудив агресора, бо через його дії голоду зазнають мільйони людей в Африці та Азії.

«Бавовна» прилітала в Крим і вдарила по керченському мосту. Це, звісно, радісна новина, бо міст є головною військовою артерією росіян на півдні. Будемо сподіватися, що не лише автомобільне покриття, а й згодом залізницю наша «бавовна» підірве, й тоді росіянам доведеться зробити «жест доброї волі» із окупованої частини Херсонської та Запорізької областей.

Війна завершиться нескоро, й багато наших втрат, на жаль, ще попереду. Як нам жити у тилу – абстрагуватися й насолоджуватися чи перейматися й щохвилини пам’ятати, що за декількасот кілометрів триває кривава велика битва за Україну? Як на мене, влучну відповідь дав у соцмережі колишній воєнкор «Свободи», а нині відомий на усю Україну журналіст і волонтер Михайло Ухман. «На фронті гинуть українські воїни від того, що росіяни збільшили удари дронами, проте деякі «наші» мери вирішили, що стадіон важливіше.

На фронті не вистачає автомобілів, проте деякі представники влади вирішили, що можна бруківку викладати зимою, реставрувати навчальні заклади чи на кілька мільйонів гривень закупити дорогу автомобільну техніку, дорогущі комп’ютери або кущики для озеленення.

На фронті є представники кожної області, їх десятки тисяч, і всі вони потребують захисту. Центральна влада і влада на місцях повинні робити все, щоб хлопці та дівчата були забезпечені.

Навіщо будувати стадіон, якщо туди може прилетіли ракета, чи саме містечко може стати епіцентром бойових дій. Чи не краще закупити дрони, засоби захисту від дронів і пришвидшити нашу перемогу?

Навіщо будувати з «нуля» дорогу, якщо по цій дорозі повезуть тіло загиблого українського солдата. Хоча місцева влада могла врятувати його, закупивши дронів на кілька мільйонів гривень.

Я розумію, що на ремонті стадіонів, нових шкіл, доріг можна чимало вкрасти…

В контексті цього українці повинні  брати своїх депутатів за вухо, іти до мерів і вимагати в них грошей на фронт, туди, де воюють їхні рідні. В контексті цього, уже не винен Порошенко чи Зеленський з Кучмою – винні мери того чи іншого міста, винна місцева влада і люди, які дозволяють дерибанити гроші.

Друзі, війна – це проблема кожного з нас,  давайте спочатку переможемо, а потім відбудуємо усе».

На тлі останніх публічних скандалів, у тому числі тернопільських, слова Михайла Ухмана – наче в яблучко. Заробляти «бабло» на горі країни – це, м’яко кажучи, аморально. Бо:

«До їхніх обцасів не клеїлась глина,
Не в них у дворі в прапорах домовина,
Не їхні там діти, не їхня родина,
Не їхня згорає живцем Україна».
(Віра Китайгородська).

Ольга КУШНЕРИК