У Збаражі відбулися скорботні заходи, присвячені 80-м роковинам початку депортації етнічних українців із їхніх прадавніх земель — Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини. Представники громади, духовенства та міської ради зібралися, аби вшанувати пам’ять сотень тисяч співвітчизників, яких радянський та польський тоталітарні режими насильницьки позбавили рідної домівки.
Масова депортація 1944–1951 років стала однією з найтрагічніших сторінок української історії XX століття.
Втрачені домівки та скалічені долі
Під час скорботного заходу учасники згадали перебіг насильницьких дій тоталітарного режиму, під час яких сотні тисяч родин були примусово відірвані від рідної землі.
Трагічні наслідки депортацій для українського народу:
-
Втрата майна та спадщини: людей під примусом змушували покидати власні обійстя, церкви, освоєні землі та могили предків;
-
Розрив родових зв’язків: цілі селища та родини були розпорошені по різних куточках та позбавлені права повернутися назад;
-
Збереження ідентичності: попри жорстокі випробування, позбавлення майна та переслідування, депортовані українці змогли зберегти свою мову, віру, унікальну культуру, традиції та любов до рідного краю.
Молитва та обов’язок пам’яті перед наступними поколіннями
Присутні на заході вшанували пам’ять усіх невинно загиблих та постраждалих під час примусового виселення спільною молитвою та хвилиною мовчання.
Представники Збаразької міської ради наголосили, що збереження історичної правди є обов’язком кожного українця:
«Важливо не лише згадувати ці події, а й передавати правду про них наступним поколінням. Адже за кожною історичною датою стоять долі конкретних людей, їхні родини, домівки та нездійснені мрії», — підкреслили у Збаразькій міській раді.
У громаді закликали свято берегти пам’ять про тих, кого було насильно відірвано від рідної землі, та поширювати історичну правду про злочини тоталітарних режимів.
Ми писали раніше: Порятунок життів у тилу: мешканці Збаражчини поповнили банк крові для поранених воїнів та цивільних.
Порятунок життів у тилу: мешканці Збаражчини поповнили банк крові для поранених воїнів та цивільних
