Чашка запашної кави – це те, з чого починається мій ранок. Звісно, у мене вдома є кавоварка, але результати її роботи не зрівняються із напоєм, який з любов’ю приготує професіонал. Сьогоднішня розмова із баристою Оленою Усенко відбувається за чашкою смачної кави «американо». Шкода лише, що газетна сторінка не в змозі відтворити ні смак, ні аромат…
– Олено, для початку, будь ласка, розкажіть трохи про себе. Звідки виникло бажання стати баристою? Давно ви вже в цій професії?
– Я народилася в Тернополі. Мої батьки вирішили переїхати до Києва, де й минули мої шкільні роки. Зараз знову повернулася до міста, яке було моєю колискою. Наразі закінчила третій курс Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.
Я з дитинства прагнула бути незалежною, тому з чотирнадцяти років працюю. Спочатку пробувала себе на кухні, пізніше – офіціанткою. Зараз, поки канікули, маю більше часу, тому поєдную дві роботи позмінно: бармена та баристи у різних закладах. Бажання спробувати себе у цій сфері виникло спонтанно, почала працювати у вільний від занять час ще з першого курсу університету. Ази цієї справи вивчила завдяки власникам кав’ярні. У виші опановую зовсім іншу спеціальність – журналістику, якій і планую присвятити своє життя, проте вміння варити смачну каву ще ніколи нікому не зашкодило, тим більше, що я сама її дуже полюбляю.
– Є різні міркування стосовно користі цього напою. Скажете про це свою думку?
– Я вважаю, що кава корисна тоді, коли не зловживають її кількістю. Крім того, що бадьорить, вона також прискорює обмін речовин, стимулює апетит, захищає від захворювань серцево-судинної системи та діабету. Але якщо людина п’є каву стабільно по три чи більше чашок на день, можуть початися проблеми зі здоров’ям, бо напій вимиває кальцій з кісток, а також має сечогінний ефект, який може призвести до зневоднення.
А ще від надмірного вживання кави в людини може розвиватися залежність, схожа до легкої наркоманії. Проте це стосується не лише кави. Надмір будь у чому може завдавати шкоди.
– Який кавовий напій найбільше полюбляєте ви і ваші рідні?
– Собі готую айс лате на кокосову молоці з солоною карамелькою, це дуже-дуже смачно! Батьки п’ють каву без молока. У нас є кавовий апарат, який звільняє мене від обов’язків готувати цей напій хоча б удома (сміється).
Мої подруги обожнюють, коли я готую для них інший напій. Для нього необхідні: молоко, морозиво, сироп на вибір та порція еспресо. Спочатку збиваємо в шейкері молоко, морозиво і сироп до однорідної консистенції, а пізніше додаємо еспресо. Виходить дуже ніжний молочний напій.
– Скільки всього різних напоїв ви можете приготувати з кави?
– Відверто кажучи, ніколи над цим не замислювалася. Напевно, до двадцяти.
– Зараз майже всюди каву готують спеціальні машини. Тож, смак кави залежить від них, чи від баристи?
– Машину можна запрограмувати на будь-які рецепти. Але якість напою залежить від сорту кави, від її якості, а також від якості допоміжних інгредієнтів, які у цей апарат додаватимуть люди. Для різних сортів навіть якісної кави потрібні різні пропорції, тому треба змінювати програму машини. Тобто, від людини теж багато залежить. А ще машина уміє лише готувати каву, а подає все одно бариста. Саме він повинен уміти визначити настрій людини і підібрати правильні слова, подарувати усмішку. Це позитивно вплине на настрій людини, а отже, і на те, як їй кава засмакує.
Якими б не були розумними машини, як би вони не полегшували і не прискорювали процес приготування, але особисто я обожнюю каву, зварену власноруч.
– Пригадую, як колись каву готували на гарячому піску. Чи вам відомі усі тонкощі цього ритуалу?
– Я вважаю, що нічого складного в цьому немає, тим більше настільки, щоб назвати це ритуалом. Для цього потрібно просто опустити джезву в гарячий пісок і чекати, поки напій приготується. Думаю, що це може робити кожен. Щоправда, возитися з гарячим піском в домашніх умовах, напевно, ніхто не захоче.
– На завершення скажіть, чи є у вас ще якісь хобі, окрім приготування кави?
– Полюбляю малювати у вільний від навчання і роботи час, а також подорожувати. Хочу побувати в кожному куточку світу, побачити, як живуть там люди, дізнатися про їхні традиції, спробувати щось нове. Тому для мене дуже важливо час від часу щось змінювати, я не люблю сидіти на одному місці, завжди прагну до чогось кращого та нового.
Тарас КОМАРИНСЬКИЙ
