У рамках мистецького фестивалю «Ї» 4 травня відбувався поетичний марафон у арт-барі «Коза». Ділилися своєю творчістю автори молодіжної сцени із різних міст України: Олександр Алєксєєв, Юлія Вротна, Ліза Жарікова, Ярослав Жданович, Надія Касянчук, Богдан Кирста, Олександр Комісаров, Світлана Крушельницька, Ростислав Кузик, Анна Лисенко, Марина Мартюшева, Міха Невідомий, Марк Оплачко, Леля Покотиполе, Констянтин Примак, Ірина Сажинська, Іванка Урда, Юра Чорний та Павло Щепан.

Дійство розпочалося із сумної ноти, адже не змогла приїхати поетеса Поліна Горлач через трагедію, яка нещодавно сталася з її сім’єю: у автокатастрофі загинули її батьки, а 14-річний брат потребує допомоги. Ведучий висловив свої співчуття та закликав усіх фінансово допомогти в рамках благодійної акції SaveHorlach, до якої уже приєдналися Сергій Жадан, Марко Терен, Наталія Маринчак та інші поетичні діячі, друзі Поліни.

Аби зарядити атмосферу на позитив, та підтримати усіх поетів публіка досить активно аплодувала, вигукувала щось та була досить розкутою як і вірші, які лунали зі сцени.

Автори ділилися своїми творіннями досить швидко, адже усі були обмежені у часі. Кожен обирав, що розповідати на власний розсуд. Були вірші про кохання, про політику, були філософські та були й ті, котрі наповнені нецензурщиною.

«Якщо чесно, я очікував більшого від цього заходу, – розповідає гість фестивалю Максим, – мені не сподобалося, адже було одноманітно та нецікаво. Я насправді люблю поезію, але не у такій формі. Як на мене, вірші надто завуальовані, незрозумілі публіці, дивні рими, а про декламування нічого й говорити!  Але це проблема не лише тих, хто виступав, а й організаторів, що не змогли підібрати цікавіших та оригінальніших. Хоча дещо і справді було варте уваги, але від загального числа виступаючих всього лише 20% приблизно. Мені сподобався один хлопець, ім’я якого я вже забув…от у нього були щирі, життєві вірші про все, що навколо нас, навіть про політику».

А от тернопільська поетеса Світлана Крушельницька залишилися після марафону лише з позитивними емоціями.

«Чудова і організація, і люди чудові!», – ділиться враженнями із нами.

Хоча, все ж таки, знайшла один мінус – обмеження поетів у часі, адже хотілося чим побільше охопити із своєї творчості, якою, здавалося б займається усе життя та відкрила остаточно для себе приблизно рік тому.

Матеріал підготувала Анна Валова