Вже кілька років на піку популярності залишається спорт. Стрічки відомих блогерів та звичайних тернополян у соцмережах заполонили «селфі» на тренажерах та у спітнілому одязі. Вести здоровий спосіб життя та займатися спортом стало не лише корисно, але й модно.

Практично на кожному кроці у нашому місті можна побачити тренажерні зали, які закликають до себе яскравими вивісками з обіцянками ідеального тіла. Але не всі знають, як правильно обрати зал, щоб заняття в ньому приносили користь і лише позитивні емоції. Про те, як відрізнити хороший тренажерний зал від поганого, які небезпеки можуть очікувати на новачків та як поводитися у спортзалі нам розповів тернопільський спортсмен, чемпіон України та світу, тренер і громадський діяч Віктор Мацикур.

• На що варто звернути увагу в тренажерному залі? От Ви заходите в зал вперше, що ви бачите щоб зрозуміти, що в тут нема що робити? І навпаки, які ознаки, що в цьому залі варто залишитися?

 Широко відомий вислів, що «театр починається з вішалки». А  тренажерний зал, вважаю,  починається і закінчується тренером. Якщо виразитися образно, то тренажерний зал, це як бібліотека в якій тобі можуть видати книжку, але якщо ти хочеш навчитися чогось, ти повинен знати, яка книжка потрібна тобі, на яку тему, якого автора, що читати окрім цієї книжки і т.д. Якщо в тренажерному залі тебе ніхто не зустрічає, або є людина яка себе називає тренером чи інструктором, але в кращому випадку вона насправді «сторож тренажерів», я так це називаю, то я би будучи новачком з такого залу йшов геть. Найбільше, мабуть, зло – це от ці «сторожі тренажерів». Справа в тому, що більшість залів у Тернополі, і в Україні загалом, непогані, відповідають сучасним вимогам з точки зору якості тренажерів, комфорту занять. Зараз все достатньо безпечне, продумане, сучасне, всюди стоять тренажери часто закордонного виробництва, тому я не став би дивитися на це, а дивився б в першу чергу на людину, яка мене зустрічає та повинна мати відповіді на мої питання, з якими я прийшов.

• Як ви думаєте, послуги тренера мають входити у вартість абонементу, чи оплачуватися окремо?

Таку модель, де послуги тренера оплачуються додатково до  вартості абонементу набули поширення спочатку в Сполучених Штатах Америки, тому що вони найшвидше пройшли цей бум тренажерних залів і починаючи з 60-хх років дуже розвинули цей бізнес. Звідти прийшла така модель, коли великі сітки просто поглинули дрібні зали, запропонувавши дешеві абонементи, великі площі та безлімітне відвідування. В дрібних залах інша  перевага, адже якщо там є тренер, то найчастіше це власник, як правило це колишній, чи навіть діючий спортсмен, вихованець цього ж залу. А от великі мережі запропонували інший стандарт, коли ти купуєш абонемент, а це просто пропуск  в спортзал і все. А далі людина має або розбиратися сама у всьому, або оплачувати послуги тренера. Тренерів з професійними здобутками там не потребують, клієнтів орієнтують не на спорт і серйозні заняття а на легкі і безпечні комплекси, нехай і малоефективні, зате без ризиків та зайвої відповідальності. Що тут неправильно? Мені не подобається ця глобальна тенденція, що мережі витісняють «авторські» зали,  які можуть конкурувати в плані якості тренувань, але програють спектром додаткових послуг. У великих залах, де людина має просто пропуск у спортзал, чомусь не включаються обов’язкові інструктажі, або їх не проводять. Це помилка власників таких залів. Адже якщо людина купила абонемент, то їй мають забезпечити інструктаж, який має входити в ціну абонемента. Це в себе включає роботу інструктора, який розповість як працює кожен тренажер та як правильно його налаштувати під себе. Це інструктор має обов’язково зробити, а в нас вважається, що за це вже потрібно платити. Я вважаю, що це зовсім неправильно.

• Які основні помилки новачків у спортзалі? Що категорично забороняється робити тим, хто тільки починає займатися?

Одне з найбільших досягнень людства, але й одночасно одна з найбільших проблем, це Інтернет. Люди можуть не розуміти, що насправді відбувається в тих мотиваційних роликах чи в тому навчанні, яке пропонується на «ютюбі», де там правда, а де маркетинг чи піар. Тому не знаючи стану свого здоров’я, не розуміючи справжнього рівня свої фізичних можливостей люди намагаються копіювати те, що вони десь там бачили. Найбільша помилка, це не знати себе, не розуміти який у вас зараз стан здоров’я, що можна робити, а що ні, до чого готові, яка ціль досяжна та безпечна. Другий момент це те, що люди часто хочуть отримати результат «вже і зараз», тому починають з великих навантажень, експериментів з дієтами, різко обмежують калорійність, переходять на якісь схеми голодування чи прийому спортивних добавок, тощо. Все це може привести до дуже поганих наслідків. Третя помилка – люди не розуміють, що відбувається у ході самих тренувань. Зараз в Інтернеті є багато готових схем тренувань, але там не враховано ваших індивідуальних особливостей, обставин життя, режиму, звичок, генетики. Тому я все таки прихильник тої думки, що потрібно тренуватися або це все самому знаючи, розуміючи, вивчаючи, роблячи записи, аналізуючи (це стосується тих, хто тренується давно, має попередню спортивну базу в заняттях іншими видами спорту, тощо), або просто найняти тренера, який вас  навчить це робити і час від часу, при потребі, буде все підкориговувати.

• Тобто ролики з тренуваннями на Ютюбі можуть принести більше шкоди, аніж користі?

Часто так, адже важко вгадати наскільки вони будуть корисними чи ні для окремої людини. Це як «російська рулетка», для одних це може підійти, а для когось принести шкоду. Є потенційні небезпеки.

• Які проблеми можна отримати в залі? Штанга на ногу впала, то таке – хоча, а були такі випадки?

Таке буває, хоча щоб штанга впала на ногу – ніколи за 20 років не бачив, скоріше це забої через неакуратну техніку, відсутність страховки під час важких вправ з гантелями. Можуть бути травми, можуть бути проблеми дуже різного характеру, може загостритися хронічні захворювання, можуть бути проблеми високого чи низького тиску, головні болі, розлади сну, розтягнення зв’язок, надриви, протрузії міжхребцевих дисків і ін. Також багато проблем виникає на рівні неправильно організованого харчування – слабкість і знепритомнення під час занять через низький рівень цукру в організмі, анемія, тощо. Але якщо грамотно розплановано тренування, підібрано харчування, людина вміє розуміти себе, то тоді можна дуже довго зберігати бадьорість , здоров’я та молодість. Власне так і повинно бути, бо тренажерні зали увібрали досвід ста років і мільйонів людей, що тренувались, харчувались, знаходили ефективні методи та дієти.

Ризики звісно завжди є, вони можуть бути дуже різні, але переваги відвідування спортзалу перевищують ті ризики .

• А чи можливо перекачати якусь частину тіла, до прикладу торс, щоб потім ноги не тримали – таке буває?

Скоріше таке може бути в довгій перспективі. Я зустрічав такі випадки, коли хлопці захоплювались жимом лежачи і забували, або не знали, що потрібно для компенсації тренувати м’язи антагоністи. І в них поступово плечовий пояс адаптувався під жим лежачи (забувши тренувати м’язи спини, вправи на розряжку). В підсумку за кілька років  їхня фігура стала сутулою, плечі подались вперед, в грудному відділі хребта з’явилось  порушення – гіперкіфоз. Тобто людина погіршила свою осанку за рахунок того, що покращила свої спортивні результати. Перспектива перекачати якийсь м’яз, забувши про сусідній, який потрібен для балансу, є.

• Чи можна це виправити?

Краще до цього не доводити, але можна виправити. В молодих людей наприклад швидше коригується осанка, є багато ефективних спеціальних вправ. В дорослих це важче, але теж можливо. Принаймні якщо неможливо позбутися повністю якихось проблем, то можна це компенсувати до якоїсь такої міри, щоб далі це не розвивалося та не прогресувало.

• В який час доби краще тренуватися?

Немає кращого часу, кожен час доби має ті чи інші особливості. Наприклад, зранку, коли ми прокидаємося в нас в організмі практично доступна енергія для тренувань майже «на нулі». Якщо в цей момент додати кардіо навантаження, вийти на прогулянку чи на пробіжку, то людина зможе досить ефективно скидати зайву вагу. Тому ранкове «кардіо» на порожній шлунок є дуже  ефективним, але складним і таким, що потребує певної адаптації в часі. В 5-7 годині вечора вважається, що людина може проявити найкраще силові показники, тобто це оптимальний час для силових тренувань в тренажерному залі. Але насправді немає якогось ідеального часу щоб займатися. Коли людині комфортно –  тоді варто тренуватися, врешті організм вміє адаптуватись до будь-якого режиму, якщо дати йому час і не форсувати зміни.

• Мабуть такий термін як «крепатура» відомий практично всім. Як боротися з нею, чи варто себе пересилювати і продовжувати тренування чи можливо варто перечекати якийсь період?

«Крепатура» – це фізіологічна реакція на перевантаження. Вона може виникати не лише в тренажерному залі, але й після  фізичних навантажень у побуті, в мандрівках, на городніх роботах. Це абсолютно природня річ, вона виникає в будь якому випадку, якщо людина дала більше навантаження ніж «звик» той чи інший  м’яз. Якщо вона настільки болюча, що людина на наступний день не може ходити, працювати, то можна застосувати контрастний душ, самомасаж, прийняти гарячу ванну з розчиненою у воді  сіллю, зробити легкі вправи на розтяг болючих м’язів. А взагалі, потрібно рухатися в такому випадку, тому що «крепатура» – це застій крові, яка в запалених м’язах від надмірної роботи створює зайвий тиск, який у вигляді болю відчувається нашим організмом, тому цей тиск потрібно розподілити по тілу. «Крепатуру» не треба боятися, тому що вона говорить про те, що все таки ви тренувалися, приклали зусилля. Просто наступного разу намагайтеся підібрати навантаження адекватніше.

• Які проблеми можна вирішити в залі? Ну певне з фігурою все таки? Якщо я, до прикладу, хочу більшу попу чи груди – мені в зал, чи краще до пластичного хірурга?

Всі види спорту чудові по-своєму. Кожен має свою специфіку та задачу, яку вирішує. Будь що може принести людині користь, але все таки, якщо ми говоримо про трансформацію тіла, то всі інструменти, методики, принципи, прийоми вони зібрані, власне, в тренажерному залі. Адже зали призначені для того, щоб трансформувати тіло. Однозначно, можна збільшити м’язи практично по всій поверхні тіла. Питання в тому, скільки часу це займе. Все індивідуально та залежить від генетики людини, обставин її життя, вкладених зусиллях та ресурсах в адекватне харчування.

• Багато з тих, хто займається активно в залі починає вживати спеціальне спортивне харчування, БАДи, жироспалювачі. Як ви до цього ставитеся, варто чи не варто. Які можна, а які категорично заборонили б?

Я ставлюсь до цього з розумінням «як це працює». Якщо людина має важкі навантаження і не здатна протягом дня 4-5 разів з’їсти рибу чи м’ясо, чи інші продукти, які мають містити певну кількість білка, то одним із простих виходів є «протеїн» – сухий концентрат, в якому високий вміст білка. Цей продукт робиться як правило з молока чи яєць,  і абсолютно доповнює раціон білком, його можна порадити тим людям які мають високі фізичні навантаження (військові, рятувальники, будівельники, вантажники, інші люди важкої фізичної праці). Якщо ми говоримо про якісь вітаміни та мінеральні добавки, це взагалі можна радити всім, адже в них практично немає протипоказів окрім надзвичайно рідкісної алергії на них, тому навпаки, вони обов’язково потрібні людському організму. Є речі, які мають потенційно хороший ефект, мова йде про амінокислоти, про речі, які сприяють росту та відновленню хрящової тканини, так звані «хондропротектори». А все решту, я би сказав, має або сумнівну ефективність або є тільки для окремих категорій людей та окремих задач. На жаль, існує дуже хитка межа, адже такі біологічні та спортивні добавки можуть містити в собі і  стимулятори, особливо у невідомих виробників чи у підроблених відомих продуктах.

• Як ви ставитесь до вуличних тренажерів? Чи достатньо їх для якогось старту, коли варто з вулиці переходити в зал?

Я один із тих, які ініціював у Тернополі встановлення таких тренажерів у кожному мікрорайоні міста. Перший такий комплексний майданчик був встановлений на острівці «Чайка», хоча і до того в місті було кілька майданчиків, але вони не були загальнодоступними для людей.  Концептуально ці тренажерні майданчики під відкритим небом роблять дуже хорошу справу, вони є абсолютно доступними для людей, які просто не мають фінансових чи будь яких інших змог, для того, щоб відвідувати тренажерні зали. Вважаю що це «молодший брат» тренажерного залу , де можна прийти і розпочати свій новий життєвий етап у вигляді системних тренувань. Коли людина на такому вуличному тренажері може виконувати дуже багато повторів, скажімо 20-30 разів поспіль віджатись чи підтягнутись, то це знак, що варто переходити в спортзал, де тренажери з змінною вагою. Адже конструкційно вуличні тренажери зроблені таким чином, що як правило використовується власна вага, тобто як противага, а отже її неможливо збільшувати по мірі занять.

•  Що Ви побажаєте тернополянам, які хочуть почати займатися у тренажерному залі, але ніяк не наважаться?

Якщо людина хоче займатися спортом, то вона вже наважилася. Якщо людина тільки  думає, що хоче, то поки цього замало, потрібен «поштовх» ззовні, порада, критика, припис лікаря. Справа в тому, що між бажанням і реалізацією не повинно бути якогось часу на очікування зручного часу для початку, це ж не картопля яку весною посадили і треба до осені чекати на урожай. Тобто якщо людина вирішила йти в тренажерний зал, то вона просто взяла сумку і пішла. Все насправді так і працює. Наша помилка в тому, що ми чекаємо якогось особливого стану, настрою, в такому випадку людина себе обманює і насправді вона нічого конкретно ще не хоче. Тому хочу побажати – дійте! Приходьте в зал, не соромтеся розпитувати тренера про те, як правильно щось робити, чи є в нього досвід, чи він працював з такими випадками, чи працював з такими людьми, такого віку як ви. Не соромтеся підходити в тренажерному залі до людей які тренуються , це теж дуже важливо, спілкуйтеся з ними, вони мають свій досвід, яким теж можуть поділитися. Використовуйте можливості того самого Інтернету, тобто якщо в вас є вже досвід, розуміння , то можете підшукати там поради авторитетних тренерів та спортсменів, звіряйтесь, перепровіряйте різні думки. Хочу побажати, щоб коли людина вирішила діяти –  вона таки діяла, адже все в її руках.

Розмовляла Мирослава Вовна