У руїнах в одному із сіл Борщівського району стоїть одна із давніх споруд області, називають його Кудринецький замок. Його визначають, як пам’ятку архітектури національного значення, збудовану на початку XVII століття. Розміщений він на плато крутої гори «Стрілки», під якою тече річка Збруч. Збудований замок польськими шляхтичами Гербуртами для захисту він татарських і волоських набігів.
Зроблена споруда з пісковика, як неправильний чотиригранник з трьома кутовими баштами. З трьох сторін замку розміщена перешкода через гірський рельєф. До нашого часу, колись міцна споруда, зберіглася не повністю. Частково вдалося вціліти трьом стінам (усі, крім східної), зберіглася частина північно-західної шестигранної в плані триярусної башти, південної п’ятигранної башти та надбрамної башти. Раніше у п’ятигранній башті був підземний хід, але на сьогодні він засипаний камінням та землею. З південної сторони замку можна побачити аркоподібний проріз – своєрідна хвіртка, яку розробили для несподіваних нападів на ворога. Западина, яка знаходиться біля північно-західної вежі є ознакою того, що тут була криниця. Стіни замку мають товщину в 1,5 метра, найдовша частина – 70 м, найширша – 25 м.
Раніше, найбільш неприступною стороною вважали східну, через обривистий схил гори та річку. Північна сторона замку служила вузлом оборони, оскільки це було плоскогір’я. Щоб захистити її створили штучний рів, вал та дві башти. Крупність та їх форма були пристосовані для введення фронтального та флангового вогню. Вздовж східної стіни збудували житлову будівлю, а в південній стіні розмістили другий в’їзд.
Замок був добре укріпленим, адже польські шляхтичі збудували його для захисту. Оскільки, село лежало поблизу молдавського кордону та неодноразово зазнавало нападів татарів протягом XVI-XVII століття. Проте, влітку 1648 року козаки та селяни на чолі із Максимом Кривоносом, вигнали коронний гарнізон із замку. Два рази Кудринецький замок захоплювали турки, через яких почала ходити страшна легенда про привид дівчини. Але про це, пізніше.
На початку XVIII ст. його перетворили на резиденцію Гуменецьких, оновили в ті часи кам’яні мури та вежі, а до стіни зі сходу прибудували житловий будинок із шести кімнат.
Пізніше, їх замінили нові власники – Козєбродські, за час їх керування фортеця перетворилася в своєрідний музей. На стінах розмістили родинні портрети та старовинні меблі. Фрагменти з цієї колекції на сьогодні експонуються в стінах Тернопільського обласного краєзнавчого музею.
Як всі давні споруди, про Кудринецький замок ходять страшні легенди. Одна із них розповідає про молоду дівчину. В часи, коли замок вдалося захопити татарам, жила дівчина, яку зробили полонянкою. А потім, нещасну, замурували живцем в одну із стін. Від того часу, душа молодиці, не може знайти спокою та бродить по руїнах колишнього замку. Місцеві жителі повідують, що привид молодої дівчини можна побачити на горі в дуже ясну ніч.
Також існує легенда, щодо незвичайного скарбу, який заховали близько замку. Кажуть, власники володіли величезними скарбами, які залишили в споруді. Думають, що вони знаходяться там й до тепер. Проте, де саме можна знайти скарб, чи існує він на справді та коли і хто заховав його – невідомо. Але, існує повір’я, що скарб захований там, де гуде біля замку земля. Та наскільки це правда, доки нікому не вдалося дізнатися.
