8-го липня російські окупанти обстріляли, окрім “Охматдиту” і приватної клініки, і житловий будинок у Києві на Сирці. На місці трагедії загинуло 13 людей, з них 5 – діти. Живою з-під завалів вдалось витягнути лише одну особу.

Внаслідок ракетного удару загинула ціла сім’я, яка переїхала з Тернопільщини. Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Серед пустки між уцілілих під’їздів на другому поверсі мешкала родина Симанюків. Мати Зоряна і двоє дітей були вдома. Батько – у селі на Вінниччині, розповідає його рідна сестра.

“Подзвонив Вася, шо йому сказали, шо у них впав під’їзд. Вдома Зоряна і малі. Кілька годин поки працювали рятувальники, я думала, що їх знайдуть. Можливо, пораненими, але шо їх знайдуть”, – каже Ольга Падей, тітка загиблих Максима та Анастасії.

Тіла 40-річної Зоряни, 10-річного Максима та 8-річної Насті знайшли під завалами п’ятиповерхівки за кілька годин після прильоту

“Можливо, вони всі хотіли сховатися. Можливо, не встигли. Можливо, не зреагували”, – каже Ольга Падей.

До Києва сім’я переїхала з Тернопільщині кілька років тому. Орендували квартиру, влаштували дітей у школи і гуртки.

“Хотілося для дітей більшого. Хотіли, щоб вони отримали кращу освіту. Щоб в них було більше можливостей. Більше знайомств. Більше розвитку”, – каже Ольга Падей.

10-річний Максим змалку займався карате. Мріяв потрапити на Олімпійські ігри, пригадує його тренер.

“Ми з ним навіть домовилися, що до 14-ти років – на його перший відбір на Чемпіонаті України, що він повинен був бути медалістом”, – каже Володимир Боєв, тренер спортивної школи CHAMPION.

Максим збирався на літні тренувальні збори, з командою в гори.

Спортсменкою була і восьмирічна Настя. Займалася гімнастикою. А ще любила поганяти м’яча з братом і його друзями. Тепер 8-річна Настя і 10-річний Максим навіки з матір’ю. Василь Симанюк поховав усю сім’ю у рідному селі на Вінниччині.