У ЗУНУ обговорили реформу цивільного законодавства
У Західноукраїнському національному університеті відбувся «Парламентський діалог» за участю Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. Головною темою зустрічі став проєкт оновленого Цивільного кодексу України та його роль у формуванні сучасної правової системи держави, повідомляють в ЗУНУ.
До обговорення долучилися студенти, викладачі й науковці університету, представники освітньої сфери Тернополя та народні депутати.
Ректорка ЗУНУ Оксана Десятнюк подякувала Руслану Стефанчуку за зустріч і можливість обговорити майбутнє українського законодавства. Вона наголосила на важливості участі в таких дискусіях не лише досвідчених правників, а й студентів, яким надалі працювати з оновленими правовими нормами.
До підготовки проєкту нового Цивільного кодексу долучилися й науковці юридичного факультету ЗУНУ. У роботі вони спираються на аналіз правозастосовної практики та європейські правові стандарти.
Які зміни пропонують у новому Кодексі
Під час презентації Руслан Стефанчук пояснив, що чинний Цивільний кодекс ухвалили у 2003 році, а за понад два десятиліття суспільні відносини суттєво змінилися. На розвиток приватного права вплинули цифрова економіка, соціальні мережі, штучний інтелект, транскордонний бізнес і європейська інтеграція.
«Цивільний кодекс 2003 року став одним із ключових здобутків української правової реформи, однак за понад два десятиліття змінився світ, а разом із ним — відносини, які має регулювати право. Цифрова економіка, соціальні мережі, штучний інтелект, захист приватності та репутації, транскордонний бізнес і європейська інтеграція потребують нових правових рішень».
Проєкт пропонують побудувати як цілісну систему приватного права з дев’яти книг. Вони охоплюватимуть особисті й майнові права, сімейні та спадкові відносини, міжнародне приватне право й питання публічності цивільних прав.
Серед запропонованих новацій — захист цифрової приватності та репутації, право на інформаційний спокій, особливий статус військовослужбовців і ветеранів, цифрова спадщина, договори без паперових документів, відшкодування шкоди, завданої збройною агресією, а також правовий режим результатів, створених за допомогою штучного інтелекту.
Окрему увагу приділяють мові законодавства: пропонують відмовитися від радянських мовних конструкцій і кальок та використовувати точну й природну українську юридичну термінологію.
Студенти запитували про смартконтракти та цифрові права
Після презентації відбулася фахова дискусія. Викладачі порушували питання правоздатності й дієздатності фізичних осіб, європейських підходів до оновлення Кодексу, смартконтрактів і відповідальності за порушення права на інформаційний спокій.
Студентів цікавили захист українських оборонних виробників на міжнародних ринках і процедура ухвалення нового Цивільного кодексу.
Реформу планують упроваджувати поступово: після ухвалення документа держава й суспільство мають підготуватися до нових правил. Це стосується судів, нотаріату, адвокатури, реєстрів і бізнесу.
Під час зустрічі Руслан Стефанчук також відзначив подяками за внесок у розвиток науки й освіти, науково-педагогічну діяльність і професіоналізм професорок ЗУНУ Тетяну Желюк та Аліну Жуковську.
Зустріч стала майданчиком для обговорення майбутнього українського приватного права та ролі університетської спільноти в його формуванні.
