5 березня 1950 року загинув Головний командир УПА Роман Шухевич (Тарас Чупринка).
Емґебісти тісним кільцем оточили будинок у Білогорщі біля Львова, де переховувався Шухевич. Операцію із захоплення головнокомандувача УПА очолював генерал Міністерства державної безпеки Павло Судоплатов. До операції було залучено понад 700 бійців внутрішніх військ. Намагаючись прорватися з оточення, Шухевич вбив майора МГБ, але сам був поранений. Щоб не здаватися живим до рук ворога, Шухевич пустив собі кулю в скроню. Так відійшов у вічність творець УПА. Він воював та загинув як Герой.
«Здобути Українську державу або загинути в боротьбі за неї» — це гасло ОУН було життєвим принципом Романа Шухевича.
Роман Шухевич є зразком командира, який у найважчий для України час зумів організувати боротьбу, що тривала майже десятиліття. Роман Шухевич був для своїх бійців ідеалом і прикладом для наслідування. Він організував армію «Воюючої України». Таким він залишається сьогодні і для нас: командиром «Армії Нескорених».
Без подвигу Романа Шухевича і сотень тисяч бійців УПА та українських підпільників, Українська держава не змогла б відробитися.
У цей день хочу сказати слова самого Романа Шухевича, які найкраще характеризують його подвиг та звитягу:
«Ми усі — вояки УПА і всі підпільники зокрема, і я — свідомі, що раніше чи пізніше нам доведеться згинути в боротьбі з брутальною силою. Але, запевняю вас, — ми не будемо боятися вмирати, бо, вмираючи, будемо свідомі того, що станемо добривом української землі. Це наша рідна земля потребує ще багато добрива, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було довершити».
Тому за своїм значенням для України, Шухевича треба ставити поряд з гетьманом Мазепою, Тарасом Шевченком, Степаном Бандерою.
Тож віддамо шану справжньому Герою України Роману Шухевичу-Чупринці. Рівняємося на його приклад, будуємо Україну, про яку він мріяв.
Спи спокійно, Командире.
Міський голова Тернополя Сергій Надал
