Люди мимоволі поспішали на обідню перерву, студенти на пари, а хтось просто у справах – це не важко було здогадатись посеред метушливих розмов пасажирів.
«На лобовому склі стояла табличка «на перерву» та водій попереджав пасажирів, які заходили у громадський транспорт, що кінцева зупинка – вулиця Карпенка», – розповідає учасниця руху Мар’яна.
Пасажирів чимало. Водій ввічливо звернувся до присутніх, аби ті проявили повагу до людей похилого віку, адже в силу певних обставин із здоров’ям їм важко втримати рівновагу під час руху маршрутки.
Зупинка «кооперативний коледж». Під час неї заходить молода жінка з дитинкою.
«Водій спершу не помітив, але рушаючи поволі зупинився та вкотре звернувся до тернополян, аби хтось поступився сидячим місцем, адже під час різкого гальмування, яке передбачити на дорозі неможливо, дитину може віднести вбік, якби міцно мама її не тримала», – продовжує розповідати Мар’яна.
Жінка з пакетами відразу звільнила місце, натомість інша пасажирка запропонувала свою допомогу – поставила пакунки на накриття моторного відділення, аби та ще могла триматись за поручень.
Люди були вражені небайдужістю водія і пошепки перешіптувались: «який ввічливий і дбайливий водій», «у час війни ще залишились добрі люди», «водію не байдуже» тощо.
І справді, здавалося б, що нічого надприроднього не трапилось, але людяність водія маршрутки №16 на красиве ім’я Всеволод змусило посміхнутись всіх присутніх. Дехто жартуючи вигукнув, що захопився розгортанням подій і проїхав свою зупинку.
Іноді хороший вчинок однієї людини тягне за собою низку добра та оптимізму, що так бракує у сучасному світі.
«Мені так хотілося пана Всеволода обіймати, але засоромилась», – додає пасажирка.
Віримо, що таких приємних ситуацій стане більше, адже люди, їхні вчинки та слова – це і є найдієвіші ліки на сьогодні.
Дякуємо водію, що став гідним прикладом для десятків пасажирів, а сміливим учасникам руху за добре слово пані Всеволоду та посмішки.
Фото зроблено з дозволу водія.
