Святий Миколай та рідний край

Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю. Миколаю.
Ой, хто, хто спішить в Твої двори,
Того Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш йому пропасти,
Миколаю. Миколаю.
Миколаю, молися за нами,
Благаєм Тебе зі сльозами.
Будем Тебе величати,
Ім’я Твоє величати,
Миколаю. Миколаю.

Свято Миколая – улюблене для української дітвори. У народі побутує легенда, що св. Миколай ходить у супроводі ангелів і кладе під подушку слухняним дітям подарунки, а неслухняним – лозиновий прут. Діти пишуть листи святому, в яких перелічують добрі справи, просять пробачення за погані, розповідають, який саме подарунок хочуть отримати.

Святий Миколай – покровитель дітей, студентів, водіїв, моряків, рибалок, мандрівників та подорожніх.

Також цей день вважали останнім у році, коли необхідно віддати всі борги. Якщо цього не зробити, то в прийдешньому році сім’я буде бідувати. Українська приказка каже: «Якщо ти мені не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи».

Фігури святого на мапі Тернопілля

Напередодні Миколая багато тернополян встановлюють різдвяну ялинку. На Тернопільщині це свято відзначають дуже урочисто. Адже на честь св. Миколая названо багато храмів, є каплички і фігури, а на Бучаччині є село Миколаївка.

У церкві Пресвятої Трійці с. Красне, що на Гусятинщині, зберігається відреставрована в срібному окладі чудотворна ікона св. Миколая. Чудотворна ікона св. Миколая також є й у однойменному храмі с. Печірна, що на Лановеччині.

Оскільки Миколай був один із найшановніших святих, його фігури були встановлені у понад сотні населених пунктів краю.

Нині фігури святого Миколая-Чудотворця є у с. Лапшин (1994 р.), що на Бережанщині, у містах Копичинці та Хоростків, с. Самолусківці на Гусятинщині, селах Пилява (1904 р., у 1950-ті рр. зруйнована, 1992 р., реконструйована), Язловець на Бучаччині, Буряківка, Іване-Золоте, Нагоряни, Ставки, Солоне на Заліщанщині, м. Збараж, Залужжя (поч. 20 ст., за часи атеїзму зруйнована; відреставрована і встановлена поблизу місцевої школи у 2015 р.), Нижчі Луб’янки, Мала Березовиця, Стриївка, Травневе, Чагарі-Збаразькі, Чернихівці на Збаражчині, смт Залізці, Білківці (1990 р.), Вертелка, Городище, Гаї-Розтоцькі, Жабиня (1881 р.), Панасівка, Ренів (споруджена молоддю села в 2005 р.) Зборівщині, Голгоче і Старе Місто на Підгаєччині, Дарахів, Ладичин (1886 р.), Сороцьке Теребовлянщині, Дубівці (на подвір’ї церкви, пошкоджена), Йосипівка (1870 р.) Тернопільського, Шманьківці Чортківського районів та інших населених пунктах краю.

Як комуністичні атеїсти намагалися знищити пам’ять про святого Миколая

Фігури святого Миколая були встановлені у селах Тернопільщини й на відзнаку різних подій. Наприклад, у селі Дітківці, що на Зборівщині, встановлена на честь скасування панщини.

Святий Миколай був один із найшановніших святих у нашому краї. Тому за часів комуністичного атеїзму після фігур Божої Матері нелюди-атеїсти найбільше знищили фігур святого Миколая, намагаючись стерти з пам’яті галичан навіть його ім’я, бо «дєдушку мароза» аж ніяк не приймали галичани, а продовжували вшановувати св. Миколая.

Нині одним із найвідоміших у світі «Миколаїв» є Санта Клаус, але він приносить подарунки не 6 грудня, а на Різдво, оскільки тут наклалося поєднання образу святого Миколая з традиційним для європейців «різдвяним дідом» (у Латвії й Італії приходить «Різдвяний рід», Франції Пер-Ноель – «Батько Різдва» і т. д.). Зрештою, у нас також є свій різдвяний дід – Дідух, якого встановлюють на Святвечір.

Ну, а росіяни придумали собі Діда Мороза, що тут скажеш… Мороз у слов’ян – це негативний образ, злий дідуган, який нищить посіви й дерева, морозить людей і худобу. А потім цей образ ще й нав’язали всім окупованим націям радянського союзу.

Атеїсти нищили не тільки фігури св. Миколая, а й церкви, названі на честь цього найулюбленішого святого. Так, у смт Коропець церква Святого Миколая, збудована у 1786 р., перебувала на обліку як пам’ятка архітектури, але і це не зупинило войовничих атеїстів. У 1964 р. її знесли відповідно до рішення виконкому Тернопільської облради депутатів трудящих.

Але з пам’яті народу віру стерти неможливо. Тому зі здобуттям незалежності фігури, храми, каплички не тільки відновлювали і реставровували, а й споруджували нові.

Емігранти з Тернопільщини найбільше шанували святого Миколая

Серед українців святий Миколай завжди був одним із найшанованіших. Українські емігранти були причетні до того, що перші храми за кордоном назвали на честь святого Миколая. До речі, першу на американській землі українську Службу відправили у день Святого Миколая 19 грудня 1884 р. уродженцем с. Яблунів, що на Гусятинщині, о. Іваном Волянським в місцевості Шенандоа (штат Пенсильванія, США). З ініціативи І. Волянського, який став першим українським греко-католицьким священником у США на честь св. Миколая назвали й першу українську організацію в Америці, створену в 1885 р., – товариство взаємодопомоги «Братство Святого Миколая».

Сьогодні храми Святого Миколая, зведені українськими емігрантами, є не лише в країнах Європи, а й Австралії, США, Канаді, Бразилії тощо.

Наші прадіди вірили, що Святий Миколай – опікун миру

Тож знову просимо для України якнайшвидшої перемоги та такого бажаного миру! І хай святий оберігає усіх українських захисників, які нині на передовій, у холоді, в окопах, боронять Україну від варварів 21 століття.

Ой глянь, глянь на Вкраïну рiдну,
Ой глянь, глянь на змучену, бiдну.
Ми Тебе, всi люди, молим:
Проси в Бога Ти ïй долi,
Миколаю!
Ой проси долi для Вкраïни,
Ой нехай встане iз руïни.
Доля й щастя най витає,
В славi й волi хай засяє,
Миколаю!