Буває так, що одне коротке рішення — просто заїхати до рідних на каву перед початком бурі — перекреслює все попереднє життя. Саме так сталося з жінкою, чиє ім’я колись гриміло на кращих оперних сценах світу від Ла Скала до Буенос-Айреса.
Соломія Крушельницька мала італійське громадянство, розкішну віллу на березі моря та статки, але понад усе хотіла побачити Карпати. Вона приїхала на Галичину в серпні 1939 року, не підозрюючи, що цей візит триватиме до самої смерті, а замість овацій на неї чекають черги за хлібом та радянські допити.
Пастка зачиняється під звуки канонади
Серпнева ніч у горах, тиша, і раптом над селом лунає кришталевий голос, який співає українську народну пісню. Це була тета Соломія — світова зірка, яка просто не могла не привітати рідну землю співом, щойно зійшовши з потяга. Друзі в Італії благали її не їхати, адже в повітрі вже пахло великою війною, а фашистський режим Муссоліні робив життя нестерпним. Але Крушельницька, зі своєю впертою вдачею, зібрала дві маленькі валізи (думала ж, що на місяць-два!) і вирушила назустріч долі.
Щастя від зустрічі з сестрами тривало рівно десять днів, поки перші німецькі бомби не впали на Польщу 1 вересня. А вже за два тижні до Львова зайшли «визволителі» зі Сходу. Коли Соломія нарешті дісталася свого триповерхового будинку у Львові, який сама ж купила на піку слави, її чекав сюрприз у дусі нового часу. Будинок націоналізували, а колишній власниці милостиво дозволили зайняти кілька кімнат на другому поверсі. Вчорашня примадонна в один момент стала просто «жителькою комуналки».
Від овацій до окупації
Життя у воєнному Львові було схоже на сюрреалістичний квест: спочатку радянські акти, потім німецька комендатура у вітальні. Під час нацистської окупації Соломія змушена була тулитися на третьому поверсі, поки в її залах засідали офіцери. Іронія долі: жінка, яка звикла до кращих ресторанів Європи, тепер частувала гостей вареною картоплею, бо хліба в хаті просто не було. Через стару травму ноги вона кульгала і вже не могла втекти, навіть якби мала куди.
Знаєте, що найбільше вражає в цій історії? Її незламність. Навіть відчуваючи сильний біль, вона співала для гостей, намагаючись підбадьорити їх гумором. Поки молоді тікали на Захід від совєтів уже в 1944-му, 70-річна Соломія залишилася. На руках у неї була хвора сестра Нуся, а за плечима — ціле життя, яке не вмістилося б у жодну евакуаційну валізку. Дорога до Аргентини, куди її кликали подруги, здавалася тоді недосяжним космосом.
Радянський паспорт як остаточний вирок
Після війни розгорнувся справжній тоталітарний цинізм. Щоб викладати у консерваторії, від неї, світової зірки, вимагали диплом, прискіпувалися до іноземного підданства. Соломія наївно сподівалася, що зможе виїхати до Італії, щоб хоча б продати свою віллу “Salomea” у Віареджо. Але система спрацювала чітко: їй видали радянський паспорт, а потім заявили, що тепер держава сама «допоможе» з нерухомістю. В результаті посольство СРСР само продало її майно, забравши все: від меблів до унікальних архівів і коштовностей.
Співачка отримала якісь копійки компенсації, яких ледь вистачило на ліки та догляд за сестрою. Вона так і не побачила більше моря, не відвідала могилу чоловіка в Італії. Останній її виступ у Львові у 1949 році закінчився не просто аплодисментами, а масовим плачем у залі. Люди розуміли, що перед ними співає не просто легенда, а велична птаха, якій назавжди підрізали крила у радянській клітці. Соломія пішла з життя у 1952-му, лише трохи не дочекавшись смерті того, хто створив цю тюрму народів.
Довідкова інформація: Соломія Крушельницька (1872–1952) — українська оперна співачка з тернопільським корінням, яка за життя була визнана найвидатнішою вокалісткою світу. Її вілла у Віареджо (Італія) була названа на її честь і була центром культурного життя, де гостював навіть Джакомо Пуччіні. Будинок співачки у Львові сьогодні функціонує як Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької.
Ми писали також: «СОЛОМІЯ-153»: у Тернополі відбудеться грандіозний концерт, присвячений Соломії Крушельницькій.
«СОЛОМІЯ-153»: у Тернополі відбудеться грандіозний концерт, присвячений Соломії Крушельницькій
