Інженери-сапери — це перші військові, які заходять на потенційно небезпечні ділянки фронту. Без їхньої роботи неможливо забезпечити безпечний рух піхоти, прохід важкої техніки чи зведення фортифікацій. У 44-й окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола розповіли про службу досвідченого сапера з позивним «Ювелір», який віддав саперній справі вже шість років.
Сьогодні військовий займається не лише класичним розмінуванням та інженерною розвідкою, а й розробкою боєкомплектів для українських ударних безпілотників.
Перші на позиціях: від бліндажів до інженерної розвідки
Повномасштабне вторгнення зустріло «Ювеліра» на Житомирщині. Його бойовий шлях у новій фазі війни розпочався зі зведення й маскування бліндажів, після чого він перейшов до виконання завдань з рекогностування.
Основні обов’язки саперного підрозділу:
-
Інженерна розвідка: перевірка маршрутів пересування військ та заїзду техніки на нові позиції;
-
Знешкодження пасток: виявлення та деактивація ворожих мін, нерозірваних снарядів та вибухових пристроїв;
-
Співпраця з інженерами: участь у спорудженні фортифікацій та надійних укриттів для особового складу.
«Всюди, де має ступити нога військового, першими завжди йдуть сапери й інженери для того, щоб перевірити, чи безпечний шлях», — пояснює «Ювелір».
Створення боєприпасів для ударних БПЛА
Інтенсивний розвиток безпілотних систем суттєво розширив спектр завдань саперів. З появою перших скидів військовим доводилося самостійно адаптувати боєприпаси та розробляти ефективні рішення безпосередньо на практиці.
Сьогодні «Ювелір» працює як споряджальник у спеціально облаштованій майстерні, де готує боєкомплекти для дронів-камікадзе та FPV-систем, які згодом передають екіпажам на передову.
Загрози з повітря та саперний гумор
За словами військового, одним із найважчих етапів роботи є безпечний заїзд на позицію через постійну присутність ворожих FPV-дронів. Неодноразово працювати доводилося у туман чи дощ, адже погана погода знижує ризик виявлення з повітря.
«Чим більше ти залізаєш у цю справу, тим більше розумієш, що в саперній справі немає меж для уяви. Наскільки працює уява, настільки можеш працювати», — підсумовує захисник.
Попри щоденний ризик, військовий зазначає, що в підрозділі завжди залишається місце для саперного гумору та взаємовиручки, а всі складні рішення ухвалюються спільно з командуванням інженерної служби.
