У Києві частково знімають захист із пам'яток мистецтва

У Києві частково знімають захист із пам’яток мистецтва

У столиці розпочали процес часткового розбирання тимчасових захисних споруд, зведених навколо об’єктів монументального мистецтва. У Київській міській державній адміністрації пояснюють, що такі кроки необхідні для оцінки поточного стану пам’яток.

Оцінка стану пам’яток та захисні конструкції

Перший заступник директора Департаменту охорони культурної спадщини Сергій Сабуров зазначив: «У перші місяці 2022-го міські служби спільно з волонтерами та благодійниками в стислі терміни облаштували захисні конструкції на 18 пам’ятниках, щоб мінімізувати ризики пошкодження від вибухових хвиль та уламків. Ефективність такого захисту підтверджена, зокрема, на монументі Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській: під час однієї з атак риштування прийняло на себе удар і вберегло пам’ятку від пошкоджень».

Тривале перебування монументів під щільними матеріалами в умовах високої вологості та температурних коливань створює ризики для матеріалів. Фахівці проводять індивідуальні обстеження кожного об’єкта, оскільки герметичні укриття можуть спричинити деструктивні процеси.

Наслідки тривалого перебування під укриттям

Під час моніторингу експерти виявили негативні зміни на кількох відомих об’єктах:

  • На мармуровому монументі княгині Ользі виникла пліснява через накопичення вологи в піщаному укритті.
  • Біля пам’ятника Богдану Хмельницькому під риштуванням зафіксували проростання рослинності, що руйнує постамент.
  • На бронзових елементах через порушення мікроклімату та парниковий ефект з’являються висоли та корозія.

Рішення про демонтаж, модернізацію або повторне встановлення конструкцій ухвалюють індивідуально для кожного монумента. Універсального методу захисту спадщини в умовах війни не існує, тому кожен захід є виваженим.

Міжнародний досвід та цифрова фіксація

Столиця активно впроваджує європейські практики збереження культурної спадщини за підтримки міжнародних донорів. Основним напрямом стала цифрова фіксація об’єктів, яка включає:

  1. 3D-сканування пам’яток.
  2. Фотограмметрію.
  3. Детальні обміри для створення документації.

Ці дані стануть науковою основою для майбутньої реставрації або відновлення об’єктів у разі їх пошкодження.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Поширити:

Опубліковано: Роман Коваль