Працівники Тернопільського обласного краєзнавчого музею продовжують онлайн ознайомлювати тернополян зі своїми експонатами.
Цього разу «історію одного експоната» присвячену Міжнародному дню птахів розповіла завідувачка відділом природи краєзнавчого музею Антоніна Баран.
1 квітня – Міжнародний день птахів, який щорічно проходить в рамках програми ЮНЕСКО. Саме 1 квітня 1906 року було підписано Міжнародну конвенцію з охорони птахів. А взагалі вперше цей день, як масове дитяче свято, було проведено у США ще у 1894 році. У 1928 році зустрічати пернатих почали і на теренах колишнього Радянського Союзу, дана акція зібрала 60 тисяч учасників, які розвішали 15000 шпаківень.
Щороку музей долучається до «Дня зустрічі птахів» цікавими виставками музейних колекцій, демонструючи біорізноманіття птахів нашого краю та заходи по їх охороні.
Клас Птахи (Aves) нараховує близько 10000 видів, які населяють усі екосистеми Земної кулі, від Арктики до Антарктики. В Україні налічують 424 види птахів . Птахи є найчисельнішою і найрізноманітнішою групою хребетних Тернопільщини. У межах області зареєстровано 283 види, 187 з яких є гніздовими.
Птахи посідають чільне місце в усіх сферах людської культури – від релігії до поезії та музики, вони завжди надихали людину на поезію, художнє мистецтво, високі почуття любові. Птахи є не тільки об’єктами вивчення біології, з давніх-давен про них співали пісні, складали легенди та прислів’я.
Проте стан біоти в нашій країні та й у світі в цілому, зазнав катастрофічних змін – розорано унікальні степи, вирубано ліси, осушено болота. Таке надмірне втручання у природу поставило під загрозу життя багатьох видів птахів. Якщо в історичний час зникло понад 100 видів птахів, то у підсумку антропогенної діяльності, ці втрати оцінюються в 750 – 1800 видів. На початку ХХІ ст. близько 1200 видів перебувають під загрозою зникнення через діяльність людини, попри зусилля щодо їхнього збереження.
Тож постає питання: «Чи настане «завтра» у птахів?» Продовжити свою розповідь хочу на прикладі дрохви (Otis tarde) – найбільшого степового птаха України, який був досить розповсюдженим на Кременеччині та Теребовлянщині (унікальний ботаніко-орнітологічний комплекс «Панталиха»). Та вже у 40-60 роках минулого століття тут востаннє спостерігали цих велетнів.
Ви можете ознайомитись з дрохвою в музеї, де представлено опудало дорослого самця, що знаходиться в експозиції відділу природи у вітрині з рідкісними та зникаючими видами. На вигляд птах нагадує невеликого страуса з могутніми ногами з трьома пальцями, довгою шиєю, невеликою головою з коротким дзьобом. Забарвлення птаха зверху – коричнево-жовтого кольору, знизу – білого. У шлюбний період в самця зростають довгі білуваті вуса і рудий нашийник. Одне з найдавніших опудал групи «Зоологія» (розмір опудала – 94 х 49 см.(ТКМ-З-1)), що поповнило музейну колекцію на поч. ХХ ст. Точної дати надходження експоната встановити не вдалося, оскільки документація була знищена у воєнні роки. Розміри дорослих птахів вражають, самець — понад 1 м в довжину і вага до 18 кг, самка помітно дрібніша — до 0,75 м і важить не більше 7 кг. Дрохва непогано бігає і літає. Гніздиться на відкритих ділянках віддалених від людини, що говорить про її полохливість.
Дрохва – зникаючий вид фауни України, внесений до Червоної книги України, Європейського червоного списку та списку МСОП як вразливий вид. Цих птахів у невеликій кількості можна зустріти в Криму, на Херсонщині, Харківщині, Запоріжжі. Чисельність у гніздовий період тут сягає до 1000 особин.
На жаль, для нашої області цей птах втрачений.
