Михайло Паращук — скульптор, архітектор, дипломат періоду Української Народної Республіки, діяч української емігрантської громади в Болгарії.

Народився 16 листопада 1878 року в с. Варваринці, нині Тернопільського району.

Першими вчителями Михайла Паращука були польський різьбяр Кіндельський та фігураліст Вуйцик, які оформлювали фасад Струсівського костьолу. Потім було навчання в академіях мистецтв у Кракові (1893—1896), Відні (1896—1900), Львівській політехніці (1901—1905), приватному ательє О. Родена й одночасно в приватній академії Р. Жульєна (1906—1909) в Парижі (Франція).

Від кінця 1908 року Михайло Паращук викладав мистецтво скульптури в приватному інституті декоративно-прикладного мистецтва в Мюнхені (Німеччина). На початку Першої світової війни його ув’язнила австрійська поліція; перебував у таборі інтернованих у Талергофі в Альпах. Після звільнення у 1915 році жив у Відні, Мюнхені. Викладав скульптуру й декоративну різьбу в таборах для військовополонених українців. Наприкінці війни повернувся в Україну, за дорученням Уряду УНР працював у дипломатичних місіях України в Естонії та Латвії (1918—1920). Після поразки УНР у боротьбі з більшовиками Михайло Паращук виїхав у Західну Європу. У 1921 році Міжнародний Червоний Хрест скерував його в Болгарію для вивчення умов побуту полонених й інтернованих осіб. Після закінчення місії він залишився в цій країні й мешкав тут 42 роки — до кінця життя.

Михайло Паращук — автор пам’ятників Адаму Міцкевичу у Львові, полеглим українцям у таборах міст Вецлар і Раштат, євреям Болгарії, Михайлові Драгоманову та Йоганну Гутенберґові в Софії; скульптурних портретів Тараса Шевченка, Василя Стефаника, Станіслава Людкевича, Богдана Лепкого, Симона Петлюри та ін.

Як громадський діяч багато зробив для утвердження авторитету України в Польщі, Австрії, Німеччині, Франції, Естонії, Латвії, Болгарії.

На пошану земляка в Тернополі є вулиця, що носить його ім’я, та Тернопільське вище професійне училище № 4, де створено музей Михайла Паращука.

Відомий український мистецтвознавець Дмитро Степовик писав: «Паращук — це типовий мистець-емігрант. Але дай, Боже, кожному майстрові так послідовно й стійко утверджувати високу професійність у творчості і так плекати національні традиції, як це робив Паращук».

Життя талановитого скульптора завершилось 24 грудня 1963 року в с. Баня Карлова. Похований він поряд із могилою Михайла Драгоманова в м. Софія (Болгарія).

У відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ діє книжково-ілюстративна виставка, присвячена 145-річчю від дня народження українського та болгарського скульптора Михайла Паращука.

На виставці представлено біографічні дослідження Дмитра Степовика, Михайла Ониськіва та Богдана Хаварівського.

Літературу про життєвий і творчий шлях Михайла Паращука включено до бібліографічних покажчиків, укладених фахівцями Тернопільської ОУНБ: «Михайло Паращук», «Мистці Тернопільщини», «Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2023, 2018, 20013, 2008 рр.».

Також значну частину виставкової експозиції становлять енциклопедичні видання, довідники, часописи.

Наталія ЛУГОВСЬКА, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ