Тернопільська університетська лікарня, яка є комунальним закладом Тернопільської обласної ради, цьогоріч святкує свій 60-рійний ювілей. За цей час у медзакладі отримали спеціалізовану допомогу мільйони наших краян.
Щороку до лікарні госпіталізують близько 25 тисяч пацієнтів та виконують більше 10 тис. оперативних втручань. У закладі є як хірургічні, так і терапевтичні підрозділи, понад 250 лікарів та більше тисячі осіб загального персоналу.
За останні три роки медзаклад помітно оновився. Сьогодні завдяки підтримці депутатського корпусу облради та Тернопільської облдержадміністрації він оснащений сучасним обладнанням за європейськими стандартами, має нові, унікальні для Тернопільщини, відділення та надає комфортні умови для лікування та перебування пацієнтів.
Окрім того, університетська лікарня готується до впровадження чергового етапу медичної реформи. Чому гальмується цей процес і чим важлива реформа для комунального закладу, а також про позитивні зміни у житті медзакладу розповів головний лікар Василь Бліхар.
У лікарню вкладають мільйонні суми
Одне із важливих надбань університетської лікарні – це відкриття кардіохірургічного центру і центру інвазивної кардіології. Завдяки цьому на Тернопільщині тепер надають допомогу хворим із гострим інфарктом міокарда за найсучаснішими технологіями.
“Цього року вперше у області з’явилася можливість проводити унікальні складні хірургічні втручання на серцеву систему. Зокрема, здійснювати пересадку серцевого клапану, робити операції на відкритому серці, встановлювати стенти тощо. Наші лікарі, медичні сестри пройшли навчання у провідних клініках України і західної Європи.
На сьогоднішній день проведено вже 20 оперативних втручань з протезуванням клапанів, виконані ортокоронарні шонтування. Фактично лікарня виконує весь спектр хірургічних втручань, якими володіють сучасні клініки світу”, – розповів Василь Бліхар.
Він відзначає підтримку Тернопільської ОДА та депутатського корпусу облради, які сприяли створенню такого необхідного для Тернопільщини центру.
“Хочу висловити подяку депутатам та обласній владі за розуміння цієї проблеми, адже серцево-судинні захворювання, як і у всьому світі, є основною причиною смертності та інвалідності у Тернопільській області. Додам, що роботи у кардіоцентрі наразі ще тривають. Зараз йде процес створення кардіопіти і монтаж другого ангіографа – пристрою для невідкладної допомоги пацієнтам з гострими коронарними синдромами, інфарктами. До кінця року роботи будуть завершені”, – коментує Василь Євгенович.
Зазначимо, що із обласного бюджету було направлено 21,4 млн. гривень на придбання обладнання і реконструкцію кардіоцентру, а також 11 млн. грн. за умови співфінансування на придбання ангіографа.
Ще одне вагоме оновлення – це відкриття Центру політравми. На його реконструкцію було використано 4 400 000 грн. бюджетних коштів та 1 500 000 грн. позабюджетних. Сьогодні Центр оснащено інноваційним обладнанням та облаштовано операційним блоком, відділенням ортопедичного стаціонару, стаціонару торакальної хірургії, нейрохірургії, абдомінальної та судинної хірургії тощо. Це дає можливість виконувати високотехнологічні хірургічні втручання у пацієнтів з переломами кісток тазу, хребта та кінцівок.
“Окрім того,ми ввели в експлуатацію новий лабораторний комплекс, який оснащений надсучасним лабораторним обладнанням, що дозволяє виконувати усі необхідні лабораторні обстеження пацієнтів.
Загалом за останні три роки лікарня, на мій погляд, змінилася дуже серйозно. У нас немає відділення, у якому б не було проведено капітальних чи поточних ремонтів. Багато уваги ми приділяємо енергозбереженню: заміні вікон, дверей, утепленню. І я вдячний депутатам обласної ради, які з розумінням підходять до проблем університетської лікарні, а також меценатам і доброчинцям, які зробили усе для того, щоб умови перебування наших пацієнтів відповідали вимогам XXI століття.
Звісно, ще багато треба зробити, але не все відразу. І я хочу вас запевнити, що ми на правильному шляху. Наші підрозділи були високо оцінені міністром охорони здоров’я України. Тому, я думаю, що колективу Тернопільської університетської лікарні є чим пишатися і з чим звітувати перед громадянами”, – зазначає головний лікар.
Роботи у медзакладі наразі не завершуються. Незабаром розпочнеться утеплення офтальмологічного корпусу та ремонт пульмонологічного відділення. Обласна рада виділила на ці потреби кошти у сумі 1, 5 млн. грн. та 1, 8 млн. грн. відповідно.
Українська медицина переходить у цивілізоване русло
Сьогодні на Тернопільщині, як і по всій Україні, триває поетапне впровадження медичної реформи. Як відзначає Василь Бліхар, реформа системи охорони здоров’я, безперечно, належить до найскладніших в країні, проте дуже важливих.
“Я абсолютний прихильник тієї реформи, яку зараз проводять. І я думаю, що негативна реакція деякої частини суспільства виникла через нерозуміння її мети. Проте, якщо проаналізувати, то все, що відбувається в рамках реформи, є абсолютно логічним. Адже ми переводимо нашу медицину в цивілізоване русло.
Реформа розпочалась з первинної медичної допомоги, тобто сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. І це дуже важливо, бо до нас часто потрапляють пацієнти, які взагалі не знають, хто у них сімейний чи дільничний лікар, і вони приходять вже із запущеними випадками, які потребують дороговартісного лікування. А реформа первинної ланки це має змінити, адже її основна “фішка” – це профілактика: щоб ви слідкували за своїм здоров’ям і не “запускали” його”, – наголошує Василь Євгенович.
Він також відзначає, що, незважаючи на певні проблемні питання, які можуть виникати, потрібно рухатися вперед за прикладом цивілізованих країн.
“Звісно, є певні питання, недоопрацювання, але велика китайська мудрість говорить, що дорогу здолає той, хто йде. І найдовша дорога починається з першого кроку. Тож, давайте робити ці кроки, давайте не будемо кричати:” все пропало”, – наголошує лікар.
Медзаклади мають стати некомерційними підприємствами
Одним із важливих етапів впровадження медичної реформи є перетворення закладів охорони здоров’я у некомерційні комунальні підприємства, зазначає Василь Блахір.
“Мета їх діяльності не пов’язана з отриманням прибутку. Надлишкові кошти медзаклади будуть спрямовувати на свій розвиток відповідно до фінансового плану.
А це означає – повноцінно господарювати без вказівок зверху, самостійно приймати рішення щодо поточного управління, кадрової політики, укладення договорів і, найважливіше, установлювати рівень заробітної плати без прив’язки до тарифної сітки. Свобода у визначенні заробітної плати дозволить нарешті стимулювати співробітників, заохочувати їх за якісну і самовіддану працю, а також установлювати справедливі зарплати, залежно від особистого вкладу кожного”, – розповів головний лікар.
І якщо у медзакладах Тернополя із цим проблем не виникло: вони вже переведені у статус некомерційного підприємства, то із обласними вони є. Адже наразі жодна обласна лікарня не отримала статусу некомерційного комунального підприємства. Рішення про перепрофілювання приймає обласна рада, тому Василь Євгенович сподівається на розуміння депутатського корпусу і у цьому питанні.
“Створення некомерційного підприємства дозволить нам увійти у другий етап медичної реформи більш-менш підготовленими і з розумінням, що таке медична послуга, розумінням свого фінансового стану, а адміністрація закладу зможе більш мобільно реагувати на усі виклики та ситуації, які виникатимуть .
Тому, я вважаю, що це – абсолютно вірний шлях. І думаю, що депутати обласної ради повинні із розумінням віднестися до цієї проблеми, бо нам потрібно входити у реформу, враховуючи її принцип: гроші ходять за пацієнтом. А як ці гроші можна отримати? Тільки, якщо ми зможемо розцінити послугу, яку надаємо пацієнту, і отримати за неї оплату. Від того, скільки ми заробимо, залежатиме зарплата медперсоналу, майбутні ремонти у закладі, оновлення обладнання, одним словом – все. На превеликий жаль, у нас багато питань вирішується спочатку політично, а потім економічно”, – коментує Василь Євгенович.
Він переконаний, що новий статус медзакладу матиме позивні наслідки як для самої лікарні, його персоналу, так і для пацієнтів.
“У моєму розумінні позитив буде для всіх, тому що ми зможемо абсолютно законно надавати комерційні послуги пацієнтам, зможемо чітко визначити свою структуру і штат, який нам необхідний. Окрім того, з’явиться ще більша відповідальність за якість наданих послуг.
Тому моя позиція як головного лікаря та як менеджера, що підтримати нашу позицію однозначно потрібно. Бо, створивши комунальне некомерційне підприємство, ми зможемо зробити перший крок на зустріч справжнім ринковим відносинам у сфері медицини. І хоча медицина не може бути тільки комерціалізована, але разом з тим гроші треба рахувати. І це дасть нам можливість абсолютно нормально дивитися в майбутнє, бо ті технології, які ми запровадимо, та якість, яку ми зможемо надавати пацієнтам, буде визначальною у майбутньому існуванні лікарні”, – наголошує Василь Бліхар.
